Головне: Російське командування активно адаптує армію до позиційної війни, роблячи ставку на постачання легкої моторизованої техніки — багі, мотоциклів і квадроциклів. У 2026 році планується передати штурмовим підрозділам понад 2600 одиниць з резервів Генштабу та близько 4200 від оборонно-промислового комплексу лише за перший квартал. Така техніка допомагає підвозити піхоту ближче до лінії фронту, а просування окупантів залишатиметься повільним і обмеженим.
Російські війська продовжують адаптацію до реалій затяжного конфлікту в Україні, роблячи акцент на легкій моторизованій техніці. За даними аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), це один з ключових пріоритетів забезпечення окупаційних сил у поточному році.
Згідно зі звітом ISW, російське військове керівництво зосереджується саме на постачанні модернізованої легкої техніки. Це підтверджує перехід до стратегії позиційної війни, де швидкі прориви поступаються місцем повільному виснажливому просуванню.
Український військовий експерт Костянтин Машовець повідомив детальні плани на 2026 рік:
- понад 2600 легкомоторних транспортних засобів (багі, мотоцикли, квадроцикли) передадуть штурмовим групам з резерву Генерального штабу РФ;
- ще близько 4200 одиниць такої техніки надійде від оборонно-промислової бази лише за перші три місяці року.
Для досягнення цих показників росіяни вдаються до комбінованих джерел постачання. Окрім офіційного виробництва, активно використовуються:
- волонтерська допомога;
- приватні пожертви;
- бюджетні внески від окремих регіонів.
Такий підхід аналітики називають “несистемними закупівлями”, які дозволяють швидко наростити кількість техніки без повної залежності від традиційних ланцюгів постачання.
Легка моторизована техніка виконує переважно логістичну функцію — доставляє піхоту максимально близько до передової, зменшуючи час і ризики під час висування. Це особливо актуально в умовах щільної оборони, мінних полів та артилерійського вогню, характерних для нинішньої фази конфлікту.
Аналітики ISW підкреслюють:
“Зосередженість російського військового командування на виробництві та постачанні легкої техніки ще раз демонструє постійну оцінку ISW про те, що російські війська оптимізували себе для позиційної війни в Україні, і що просування Росії, ймовірно, залишатиметься обмеженим кроком у найближчій та середньостроковій перспективі”.
Загалом така стратегія вказує на відсутність у російського командування ресурсів або бажання проводити масштабні маневрені операції. Натомість робиться ставка на поступове просування піхотними штурмами за підтримки артилерії та дронів, що вимагає великої кількості невеликих мобільних транспортних засобів.
Перехід до позиційної війни з акцентом на легку техніку може суттєво вплинути на динаміку бойових дій у найближчі місяці та роки, ускладнюючи для ЗСУ завдання щодо звільнення територій.
