Головне: енергетична автономність під час зими
Українські підприємці готуються до рекордних блекаутів, інвестуючи в генератори, акумулятори та сонячні рішення. Вартість електроенергії від генератора у 2‑4 рази вища за мережеву, а підвищені витрати вже впливають на ціни послуг.
Детально: підготовка, витрати та наслідки
У 2026 р уряд проголосив найхолодніший сезон за всю історію, що змусило власників ресторанів, магазинів, салонів краси та медичних центрів переглянути свої енергетичні моделі. Основні підходи до автономності:
- генератори дієздатні до 150 кВт (малі заклади) і до 275 кВт (великі);
- автономні системи з акумуляторами – до 48 годин роботи, проте зарядка займає 5‑6 годин;
- сонячні панелі та LED‑освітлення – економія до 18 % споживання електрики.
Експертка Ольга Насонова зазначила:
“Вартість кіловата електрики на генераторі в два рази дорожча, ніж уже подорожчала комунальна електрика”, – запевнила РБК‑Україна ресторанна експертка Ольга Насонова.
Директор східної філії мережі VARUS Артем Бурик додав:
“Вартість кіловат-години електроенергії від генератора з урахуванням його експлуатації у 3–4 рази вища, ніж електроенергії від постачальника”, – пояснив він кореспондентці нашого видання.
Для мережі VARUS пріоритетом залишаються холодильники:
“У пріоритеті завжди холодильне обладнання, щоб забезпечити необхідний температурний режим і зберегти якість продукції”, – говорить Артем Бурик.
METRO Україна підкреслює постійність підготовки:
“Досвід останніх років довів: ритейл має бути готовим працювати навіть за тривалих викликів для критичної інфраструктури”, – розповів він.
У ресторанів La Famiglia інвестиції у енергонезалежність склали близько $2 млн, а система тепер забезпечує автономну роботу до 48 годин. Оксана Волочаєва зазначила:
“Все змінилося в підході мережі до енергонезалежності за останні два роки, – каже Волочаєва. – Від формування самої системи забезпечення й купівлі активів до пошуку та навчання команди обслуговування, систем обліку й автоматизації”.
За словами Насонової, ефективний період роботи генератора обмежений 5–7 годинами:
“Після 5–6, максимум 7 годин роботи на генераторі подальша робота просто не має сенсу, тому що це просто не окупається”, – пояснює вона.
Вартість електроенергії від генератора не є єдиним драйвером росту цін. Насонова підкреслює:
“Головне, через що зараз зростає середній чек, – цепродукти… ізарплатиперсоналу… Не генератор”, – наголошує вона.
У косметологічних клініках та салонах краси критичними є чисті синусоїди та безперебійна робота інструментів. Наталія Гончаренко зазначила:
“Час – це єдиний невідновлюваний ресурс салонів краси. Тому – найдорожчий”, – формулює Гончаренко.
Для медичних закладів важливі чисті сигнали живлення:
“Форма вихідного сигналу має бути виключно чиста синусоїда. Cпотворення форми сигналу впливає на роботу діагностичного обладнання, викликаючи перегрів електродвигунів, збої в роботі процесорів та критичні помилки вимірювань”, – каже Хлєбас.
Загальні витрати: генератори та резерви коштують від 30 тис. грн (міні‑салони) до 4 млн грн (великі ресторани). Акумуляторні комплекти – 1,5 млн грн, проте не забезпечують обігріву.
Підвищення середнього чеку у сфері послуг оцінюється в 5‑10 %, а для малих підприємств без фінансової подушки ризик закриття зростає втричі. Державна підтримка, міжнародне фінансування та спрощення регуляцій залишаються ключовими факторами стабілізації ринку.
