Головне: Доля вченого під гнітом репресій
Катерина Грушевська — єдина донька Михайла Грушевського, видатного українського історика. Вона стала відомою етнологинею, а в 1930‑х роках була жорстоко репресована радянською владою.
Детально: Життєвий шлях і репресії
Катерина Грушевська народилася у 1900 р. у Львові в родині Михайла Грушевського та Марії Сильвестрівни. Дитинство пройшло в інтелектуальній атмосфері: вдома часто збиралися провідні українські науковці, а мати вчила доньку кільком іноземним мовам. У школі та університеті вона обрала спеціальність історії, етнографії та фольклористики, працювала над збірками українських народних дум.
- 1934 р. — батько Михайло Грушевський помирає в санаторії в Кисловодську.
- Липень 1938 р. — Катерину заарештовують за підозрою у шпигунстві та контрреволюційній діяльності.
- Жовтень 1938 р. — після тривалих допросів вона підписує зізнання.
- Висновок суду — відправка до Магаданської області, «Тиха смерть».
У таборах вона залишилася без можливості продовжити наукову роботу, а лише два з запланованих шести томів її досліджень були надруковані, причому більша частина друкованих примірників зникла. Після звільнення в 1940 р. вона повернулася до України, проте вже в 1943 р. померла в Темлазі, Новосибірську.
«Я була ще від кору дуже слаба, лиш тиждень як вийшла з ліжка, але… то бажаня бути разом якнайскоріше, не відлучатися від татуся…»
«Забрали її в літній сукні, навіть без пальта! Катрусі від дня арешту не бачила. Як це я проживу без неї стільки років… а я розлучалася з нею лише один раз за все життя, та й то на місяць…»
Після смерті Катерини її ім’я було реабілітовано завдяки зусиллям Ольги Грушевської, дружини брата Михайла. Наукова спадщина Грушевської лишається важливим джерелом для вивчення української епічної традиції, хоча її повний обсяг досі не відновлений.
