Головне: Конфлікт Україна‑Польща та роль УПА
Кремль використовує суперечку щодо УПА між Києвом і Варшавою для посилення напруги, що створює додаткові виклики для обох союзників у протистоянні Росії.
Детально: Причини, наслідки та реакції
Україна та Польща традиційно розглядають Росію як спільного ворога, проте їхні історичні інтерпретації щодо Української повстанської армії (УПА) різняться. У Пекіні це використовується як доказ «денацифікації», якої, за словами президента Володимира Путіна, вимагає війна. Міністерство юстиції Росії вже офіційно назвало УПА «колабораціоністами та військовими злочинцями».
У березні 2026 р. президент України Володимир Зеленський надав підрозділу назву УПА, що викликало різку реакцію Варшави. Польські чиновники назвали це «серйозним кроком назад у процесі примирення», а Кароль Навроцький, голова Інституту національної пам’яті, відкликав найвищу польську нагороду, яку раніше отримав Зеленський.
«Один із уроків історії такий: коли поляки й українці не можуть знайти спільної мови, виграє Москва», – заявив Деніел Фрід, колишній посол США в Польщі та експерт Atlantic Council.
У відповідь Київ запропонував надати польським дослідникам доступ до архівних матеріалів СБУ і дозволити нові ексгумації на Волині. Варшава, у свою чергу, оголосила про новий пакет військової допомоги вартістю 50 млн доларів та продовжує переговори щодо поставок винищувачів МіГ‑29.
«Україні необхідна військова допомога Польщі для боротьби з Росією, а Польщі потрібні українські технології виробництва безпілотників для зміцнення власної оборони», – підкреслює WSJ.
Попри підвищений рівень антиукраїнських настроїв у польському націоналізмі та зростання етнічних злочинів, офіційні представники обох країн наголошують, що розбіжності не повинні підривати стратегічне партнерство. Речник МЗС України Григорій Тихий зазначив, що найскладніший етап у двосторонніх відносинах уже позаду, і закликав польських політиків уникати заяв, які можуть бути використані у виборчій кампанії.
