Головне: Нові археологічні дані про аварію 1873 року
У 2026 році археологи підтвердили, що на острові Естадос виявлені залишки бриг‑шхуни «Еспора» та артефакти її екіпажу. Дослідження в журналі *Antiquity* пов’язують ці знахідки з експедицією Луїса П’єдрабуени 1873 року.
Детально: Огляд розкопок на Естадосі

У січні 2026 року міжнародна команда дослідників вирушила на віддалений острів Естадос, розташований на південь від Аргентини, щоб перевірити старі картографічні нотатки про можливе місце катастрофи бриг‑шхуни «Еспора». Під час розкопок біля підніжжя скелястого схилу, який часто піддається південно‑західним бурям, вчені виявили скляні намистини, металеві ґудзики, старовинну пляшку, а також елементи морського спорядження: палубний ілюмінатор, петлю керма та залишки трьох дерев’яних корпусів суден.

Зібрані артефакти були класифіковані за допомогою спектрального аналізу, що дозволило встановити їх хронологію та походження. Результати вказують на те, що більшість предметів датуються серединною частиною 19‑го століття, що відповідає історичному контексту експедиції П’єдрабуени.

«Хоча єдиної думки поки що немає, свідчення П’єдрабуени та інші документальні джерела дають підстави припустити, що саме в цій бухті затонуло судно “Еспора”. Розташування та артефакти, що залишилися від тимчасового поселення в бухті Лакруа, вказують на зв’язок між цією ділянкою та уламками корабля неподалік — а отже, можливо, і з судном “Еспора” та його екіпажем».
Дослідники підкреслюють, що встановлення точної ідентифікації суден вимагає комплексного підходу, включаючи порівняння археологічних даних з історичними джерелами. У цьому контексті вони зазначають:

- Потрібно продовжити пошуки можливих залишків катера «Луїсіто», який, за повідомленнями, був збудований екіпажем на місці.
- Необхідно дослідити, чи були уламки «Еспори» повністю розібрані або залишилися в цілому.
- Важливим є вивчення морської флори та геології узбережжя, що може пояснити умови, за яких екіпаж вижив два місяці.
«Встановлення того, що це були за судна, та з’ясування подальшої долі потерпілих у корабельній аварії — предмет триваючого розслідування. Визначення того, чи було це судно “Еспорою”, схоже на складання пазла. Йдеться не про один‑єдиний доказ, а про критичний аналіз і зіставлення безлічі різних свідчень».
Отримані дані розширюють знання про морську історію Патагонії та підкреслюють роль острова Естадос як стратегічного пункту 17‑го століття, який надихнув Жюля Верна на створення роману «Маяк на краю світу». Подальші розкопки плануються на 2027 рік, з метою виявлення залишків колонії, яку П’єдрабуена планував заснувати, та повного відновлення маршруту його подорожі.