Інститут у Львові: біоетанол та дріжджові антибіотики
Львівські вчені розробляють технології виробництва етанолу з аграрних відходів, створюють дріжджові штами‑продуценти вітаміну B2 і нові антибактеріальні сполуки. Основні труднощі – токсичність попередньо обробленої сировини та необхідність масштабування процесів.
Технологічні підходи та перспективи використання
Інститут біології клітини НАН України організований у чотири підрозділи, кожен з яких орієнтований на конкретні біотехнологічні завдання. Основна частина досліджень стосується мікроорганізмів – дріжджів та бактерій, які модифікуються за допомогою генетичної та метаболічної інженерії.
- Біоетанол зі соломи. Сировина піддається механічному подрібненню, кислотно‑лужному предобробленню та ферментативному гідролізу целюлози й геміцелюлози. Отримані моносахариди (глюкоза і ксилоза) ферментуються термостійким дріжджем Ogataea polymorpha. Модифікація генів транспортера глюкози та регуляторних елементів дозволила підвищити вихід етанолу з ксилози більш ніж у 30 разів. Проте під час кислотної обробки утворюються інгібітори, що знижують життєздатність дріжджів, тому актуальним є створення стійких штамів та тестування на пілотних установках.
- Виробництво вітаміну B2. За допомогою геномної інженерії дріжджі Candida famata набули стабільної продуктивності. Додані копії генів біосинтезу рибофлавіну та оптимізовані шляхи передпровідників дозволяють використовувати недорогі субстрати: гідролізати багаси та молочну сироватку. Такий підхід потенційно знижує вартість вітаміну та одночасно вирішує проблему утилізації аграрних та молочних відходів.
- Дріжджові антибіотики. Створені штами, що синтезують амінорибофлавін – похідне вітаміну B2 з активністю проти MRSA. Хоча технологія ще в лабораторній фазі, подальша оптимізація ферментації та розробка процесу очищення можуть привести до комерційного випуску.
