Головне: Успішне удочерення дитини в Чернівцях після п’яти відмов
Марина Скорейко, лікар‑реабілітолог, взяла під опіку малятко, яке п’ять разів відкидали потенційні усиновлювачі. Через три роки дитина живе в здоровій родині, а сама лікарка готується до народження ще однієї дитини.
Детально: історія Марини Скорейко і її дочки
У квітні 2024 року суспільство вперше дізналося про випадок, коли 4‑місячну Емілію, яку відмовилися прийняти п’ять різних сімей, усиновила лікар‑реабілітолог Марина Скорейко. Під час оформлення усиновлення медичні працівники вказували на можливі складні діагнози – ураження мозку, вади серця, проблеми зі зором. Марина сумнівалася в цих висновках і, спираючись на власний професійний досвід, продовжила процес удочерення.
Згодом усі підозри були спростовані. Емілія сьогодні майже три роки, відвідує дитячий садок і демонструє нормальний розвиток.
«Я вдочерила Емілічку, коли їй було 4 місяці. У травні 2026 року виповнилося 2 роки, як ми разом. Їй зараз 2 роки і 7 місяців. Я насолоджуюсь кожним етапом її розвитку і бачу, що вона розвивається як здорова дитина, яка живе в родині», — розповідає Марина Скорейко.
Лікарка відзначає, що діти, які перебувають у притулках, часто стикаються з дефіцитом тактильності та затримками у мовленні. Емілія ж виявляє чітку комунікацію: коли хтось намагається її обійняти, вона одразу вказує на свою маму.
«Коли якась людина на вулиці починає торкатися Емілії, донечка дивиться на мене і каже людині, що я — її мама», — зазначає Марина.
Зараз дівчинка відвідує садочок два тижні, вміє просити допомоги у вихователя:
«Тьотя, допоможи мені їсти».
Це свідчить про успішну інтеграцію в соціум.
Марина підкреслює, що виховувати дитину без підтримки практично неможливо. Вона отримує допомогу для батьків, державну виплату 860 гривень, а її стабільна робота дозволяє бути поруч з дитиною.
Лікарка також розповідає про власну чергу на усиновлення другої дитини:
«У липні я була 13‑ою у черзі, що вдвічі швидше, ніж у січні. Сподіваюсь, за півтора‑два роки моя черга підніметься, і я зможу подарувати Емілії сестричку».
Підсумовуючи, Марина вважає, що родина, яка приймає сироту, ніколи не залишиться без підтримки.
«Ми зараз відпочивали в Італії, і це показує, що прості сім’ї можуть створювати стабільне та щасливе середовище для дітей», — говорить вона.
