6 листопада з СІЗО вийшов високопосадовець Національної поліції Володимир Ценов “Прайс”, повідомили медіа. Рішення про його арешт і розмір застави суд ухвалив лише напередодні ввечері, 5 листопада. Розбираємося, чим відомий Ценов і яка його роль у матеріалах НАБУ у справі “Карфаген”.
Зміст
Заставу внесли менш ніж за добу
Близько 13:00 6 листопада Володимир Ценов вийшов під заставу. Інформацію видання отримало від неназваних джерел у правоохоронних органах. За їхніми словами, 15 млн грн застави вдалося зібрати менш як за 24 години.
Співрозмовники журналістів уточнили, хто саме надав кошти, щоб Ценов міг вийти під домашній арешт. Це двоє людей: батько фігуранта Микола Ценов, який вніс 13 млн грн, та Лисакова Т.П., яка надала 2 млн грн.
Медіа також нагадало, що Ценов фігурує в другій частині матеріалів справи “Карфаген”, які НАБУ оприлюднило 4 листопада. За версією слідства, він підозрюється в тому, що прикривав роботу кол-центрів, аби ними не займалася Національна поліція.
Хто такий Володимир Ценов
Володимир Ценов обіймає посаду першого заступника начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України і має звання полковника поліції. Його електронна щорічна декларація доступна на порталі НАЗК.
За даними декларації, офіційний дохід Ценова у 2025 році склав близько 900 тис. грн, а його дружини Ксенії — близько 2 млн грн. Також родина має приблизно 80 тис. дол. готівкою, а на рахунках — орієнтовно 130 тис. грн і 2 тис. дол.
Яка роль “Прайса” у справі “Карфаген”
У матеріалах справи “Карфаген” фігурант із позивним “Прайс” згадується у зв’язку з “кришуванням” нелегальних кол-центрів. За даними слідства, інший фігурант, “Кримінал”, спілкувався з топпосадовцем Нацполіції та топпосадовцем СБУ. Вони нібито попереджали про слідчі дії щодо “офісів” і гарантували “імунітет” від відкриття проваджень.
Коли через збій обшуки все ж відбулися й техніку вилучили, правоохоронці, за версією слідчих, придумали схему, як повернути арештоване майно. Після початку кампанії проти кол-центрів на початку 2026 року в Нацполі, як стверджують у НАБУ, радили “піти в підпілля” й працювати не з офісів, а з квартир. Послуги оплачувалися криптовалютою.
Детективи НАБУ встановили, що злочинне угруповання керувало мережею з 52 кол-центрів у Києві, Львові та Івано-Франківську. Крім того, воно контролювало мережу магазинів U420, які торгували забороненими наркотичними речовинами. Серед інших напрямів діяльності — насильство, побиття, вимагання, шантаж і виготовлення фальшивої валюти.
Серед епізодів, про які розповіли слідчі, — побиття людей у Відні. Це питання обговорювали європейські та українські правоохоронці, після чого, за даними НАБУ, інформацію передали очільнику угруповання.
5 листопада НАБУ повідомило, що фігурант із Нацполіції отримав підозру за ч. 3 ст. 255 Кримінального кодексу (створення злочинної організації та участь у ній) і ч. 4 ст. 368 (одержання хабаря).
