Головне: Бронювання не завжди захищає від розшуку ТЦК
Заброньованого подали в розшук ТЦК. Заброньовані військовозобов’язані не підлягають призову, але ТЦК може подати в розшук через порушення обліку; ключовий фактор — внесення статусу до реєстру “Оберіг”, без чого захист не діє.
Детально: Як працює бронювання, повноваження ТЦК та причини помилок
17 лютого 2026 року юрист пояснила ситуацію, коли особа має чинне бронювання, але ТЦК все одно вносить її до розшуку. Закон “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (ч. 1 ст. 23) чітко вказує: заброньовані за органами влади, підприємствами чи організаціями не підлягають призову під час мобілізації. Вони перебувають на спеціальному військовому обліку.
Практика показує складності. Бронювання діє лише після внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів “Оберіг”. Перевірити статус можна в застосунку “Резерв+” або через портал “Дія”. Якщо інформація відсутня або не оновлена, ТЦК бачить особу як таку, що ухиляється від обліку, і подає в розшук.
Навіть робота на критичному підприємстві не гарантує захисту автоматично — списки мають пройти затвердження та синхронізацію з реєстром. Збої в документообігу, затримки в обміні даними між міністерствами чи ТЦК призводять до того, що статус не відображається вчасно.
Якщо особа перебуває в розшуку і з’являється до ТЦК, дії залежать від даних у реєстрі. При наявності чинного бронювання в “Оберіг” ТЦК не має права мобілізувати — повноваження відсутні. У разі порушень правил військового обліку (наприклад, неявка за повісткою чи неоновлення даних) застосовують адміністративну відповідальність: складають протокол, розглядають справу та виносять постанову про штраф за ст. 210 або 210-1 КУпАП України.
Судова практика підтверджує: адміністративні заходи стосуються лише правопорушення і не дають підстав для примусового призову заброньованої особи. ТЦК не може направити на службу чи провести мобілізаційні заходи проти тих, чиє бронювання зафіксовано.
Поширені причини проблем:
- ТЦК не бачить бронювання в реєстрі через технічні збої.
- Документи подано, але не внесено вчасно.
- Бронювання анульовано через закінчення підстав (наприклад, звільнення з підприємства).
- Помилки в обміні даними між органами.
Юрист Анастасія Швиткіна зазначає:
“Однак із практичної точки зору ситуація часто виглядає складніше”.
І додає:
“Таким чином, поки закон прямо передбачає, що заброньовані військовозобов’язані не підлягають мобілізації, реалізація цієї гарантії безпосередньо залежить від належного оформлення бронювання та відображення інформації про нього у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів”.
Перед візитом до ТЦК рекомендується перевірити статус у “Резерв+” чи “Дії”. Якщо розшук активний і бронювання чинне, але не відображається, варто звернутися за правовою допомогою для оскарження чи виправлення даних. Розшук можна зняти онлайн через “Резерв+” або в ТЦК за умови підтвердження підстав.
Ключові умови захисту:
- Бронювання внесено до реєстру “Оберіг”.
- Статус видно в “Резерв+” або “Дії”.
- Підстави чинні (працює на підприємстві, посада критична тощо).
- Немає порушень обліку, що призвели до адміністративного штрафу.
Такий підхід мінімізує ризики помилкової мобілізації в умовах, коли система ще не ідеально синхронізована.
