Ігор Валерійович Коломойський — один із найвпливовіших українських олігархів, співзасновник фінансово-промислової групи «Приват», колишній власник «ПриватБанку», ексголова Дніпропетровської ОДА (2014–2015).
Народився 13 лютого 1963 року в Дніпрі, має ізраїльське громадянство (українське позбавлено 2022-го, кіпрське — 2024-го). Станом на жовтень 2026 року перебуває під вартою в Україні вже понад три роки за справами про шахрайство, відмивання коштів і організацію замовного вбивства; Лондонський суд зобов’язав його виплатити «ПриватБанку» понад $3 млрд.
Зміст
Біографія Ігоря Коломойського
Ігор Валерійович Коломойський народився 13 лютого 1963 року в Дніпропетровську (нині Дніпро) в єврейській родині інженерів. Батько Валерій Григорович працював на Дніпропетровському металургійному комбінаті імені Петровського, мати Зоя Ізраїлівна — в інституті «Промбудпроект» (померла у серпні 2020 року). У дитинстві хлопець захоплювався математикою, фізикою та шахами (мав перший розряд). За його власними спогадами, перші гроші заробляв, здаючи склотару разом із друзями, і витрачав їх на морозиво.
Після школи вступив до Дніпропетровського металургійного інституту (нині Національна металургійна академія України). Закінчив його 1985 року з відзнакою за спеціальністю «теплотехніка та автоматизація металургійних печей», отримавши диплом інженера-металурга. За розподілом працював інженером цеху металургійної теплотехніки на ПТП «Укренергочормет». Уже в студентські роки почав займатися комерцією.
Наприкінці 1980-х разом із партнерами Геннадієм Боголюбовим і Олексієм Мартиновим створив кооператив «Сентоза» (назва на честь острова в Сінгапурі). Спочатку торгували технікою з Москви, потім — металами, нафтопродуктами та товарами широкого вжитку. У 1990–1992 роках група оформилася як промислово-фінансова «Приват». 1992-го заснували «ПриватБанк» (першим головою правління став Сергій Тігіпко). Через банк і ваучери приватизації група здобула контроль над низкою металургійних, феросплавних і нафтових активів: «Нікопольський завод феросплавів», «Запорізький завод феросплавів», «Укрнафта», «ДніпроАзот», НПЗ «Нафтохімік Прикарпаття» тощо.
У 2000–2010-х Коломойський став одним із найбагатших людей України. Контролював медіа-активи (1+1 Media, УНІАН, «Главред»), авіакомпанії («АероСвіт», «Дніпроавіа»), спорт (ФК «Дніпро», баскетбольний клуб). У рейтингах Forbes і «НВ» його статки оцінювали від $1 до $3,6 млрд залежно від року. Жив переважно у Швейцарії, мав громадянства України, Ізраїлю (з 1995) і Кіпру (2010–2024).
2 березня 2014 року виконувач обов’язків президента Олександр Турчинов призначив його головою Дніпропетровської ОДА. На цій посаді Коломойський активно підтримував створення добровольчих батальйонів і фінансував оборону регіону на початку російської агресії. Подав у відставку 24 березня 2015 року після конфлікту з Петром Порошенком навколо контролю над «Укрнафтою».
Після перемоги Володимира Зеленського 2019 року (якого активно підтримував через телеканал 1+1) Коломойський повернувся до України. Проте вже 2021-го потрапив під санкції США за «значну корупцію». У липні 2022-го президентський указ позбавив його українського громадянства. У вересні 2023-го СБУ заарештувала бізнесмена. Станом на жовтень 2026 року він продовжує перебувати під вартою.
Сім’я Ігоря Коломойського
Одружений з Іриною Михайлівною (у дівоцтві Чигрина). Познайомилися в 13–15 років у піонерському таборі. Одружилися ще студентами (на третьому курсі інституту). Ірина має педагогічну освіту, деякий час працювала вчителькою, пізніше вела переважно домашнє господарство. Жила переважно у Швейцарії, рідко з’являється на публіці.
Діти:
- Донька Анжеліка (нар. 10 березня 1985) — економістка, живе в Женеві. Навчалася в College du Leman. У 2011 році вийшла заміж за ізраїльського бізнесмена Олега Бокоєва (згодом розлучилися). Улітку 2020 року народила двійню хлопчиків від цивільного партнера. Ігор Коломойський став дідусем.
- Син Григорій (нар. 1999, за різними даними 26–27 січня або травня). Професійно займався баскетболом, навчався і грав у США (зокрема в Cleveland State Vikings). Змінював ім’я, живе переважно за кордоном.
Родина традиційно трималася осторонь публічності. Коломойський неодноразово підкреслював, що з дружиною і дітьми обговорює лише сімейні справи, а не бізнес.
Освіта Ігоря Коломойського
Середня освіта — фізико-математична школа в Дніпропетровську (за одними даними — школа № 21 або № 128). Вища — Дніпропетровський металургійний інститут імені Брежнєва (1980–1985), спеціальність «теплотехніка та автоматизація металургійних печей», диплом інженера-металурга з відзнакою.
Саме технічна освіта і досвід роботи на металургійних підприємствах лягли в основу його подальшого бізнесу в галузі феросплавів і металургії.
Перші кроки в кар’єрі Ігоря Коломойського
Після інституту (1985) — інженер на «Укренергочорметі». Уже 1986-го працював у кооперативі «Фіаніт». Кінець 1980-х — заснування «Сентози» разом із Боголюбовим і Мартиновим. Торгівля технікою, потім — металами та нафтопродуктами. 1990 — комерційний директор ТОВ «ВТП «Енергоочистка», пізніше — керівні посади в українсько-ізраїльському підприємстві «ЕНЕКО».
1992 — створення «ПриватБанку» і групи «Приват». Через банк і приватизаційні ваучери група швидко наростила активи в металургії, хімії, нафті, авіації, медіа та спорті. У 1990–2000-х Коломойський став класичним українським олігархом «приватизаційної хвилі», поєднуючи бізнес, політичний вплив і контроль над регіональними елітами Дніпропетровщини.
Скандали
Коломойський десятиліттями перебуває в центрі гучних скандалів і кримінальних проваджень.
Головний — справа «ПриватБанку». У грудні 2016 року банк націоналізували після виявлення «дірки» понад $5 млрд. За версією слідства і лондонського суду, у 2010–2014 роках через мережу підконтрольних офшорних і фіктивних компаній виводилися кошти у вигляді «позик». У липні 2025-го Високий суд Лондона визнав Коломойського і Боголюбова винними у виведенні близько $1,9 млрд. У листопаді 2025-го суд зобов’язав їх виплатити «ПриватБанку» понад $3 млрд (з урахуванням відсотків і витрат) до 24 листопада 2025-го. Станом на 2026 рік примусове стягнення триває через заморожені активи.
В Україні — кілька кримінальних справ. З вересня 2023-го Коломойський під арештом за звинуваченнями у шахрайстві, відмиванні коштів і привласненні понад 9,2 млрд грн «ПриватБанку» (схема з «зворотним викупом» облігацій 2015 року). Справа неодноразово зупинялася і відновлювалася через міжнародні запити. Окремо — підозра в організації замовного вбивства юриста Сергія Карпенка у 2003 році (потерпілий вижив). 15 жовтня 2026-го Шевченківський райсуд Києва продовжив тримання під вартою до 13 грудня 2026 року саме в цій справі.
Інші епізоди: санкції США (2021) за корупцію; позбавлення українського громадянства (2022, підтверджене судами); позбавлення кіпрського громадянства (вересень 2024) через «сумнівну репутацію» і приховування фактів у заяві на «золотий паспорт»; арешт російських активів і аукціони 2025–2026 років; конфлікти з Порошенком, Гонтаревою, Зеленським. У 2020 році OCCRP включив його до четвірки найбільших корупціонерів світу.
Коломойський послідовно заперечує провину, називає справи політичними, а націоналізацію «ПриватБанку» — незаконною експропріацією. У жовтні 2026-го в залі суду він іронізував над відсутністю прокурорів і говорив про «філософію життя» під вартою.
Чим відомий Ігор Коломойський. Останні новини про нього
Ігор Коломойський уособлює епоху українських олігархів 1990–2010-х: швидке збагачення через приватизацію, контроль над банком, металургією, нафтою, медіа і регіональною політикою, фінансування добровольчих формувань 2014 року, підтримка Зеленського 2019-го і подальший конфлікт із ним. Його ім’я нерозривно пов’язане з «ПриватБанком», 1+1 і Дніпропетровщиною.
Останні новини (станом на середину жовтня 2026):
- 15 жовтня 2026 — Шевченківський райсуд Києва продовжив арешт у справі про замовне вбивство до 13 грудня 2026.
- 12–13 жовтня — судові засідання з інших справ відкладалися; Коломойський коментував із зали суду закупівлі Європою російського палива і відсутність прокурорів («хто втік, хто не втік»).
- Триває виконання лондонського рішення про $3 млрд.
- Арбітраж у Гаазі зобов’язав Росію виплатити Коломойському та «Аеропорту Бельбек» $11,5 млн за активи в Криму.
- Справи НАБУ/САП щодо 9,2 млрд грн залишаються в активній судовій стадії або тимчасово зупиненими через міжнародні запити.
Коломойський залишається однією з найсуперечливіших фігур сучасної України — від «рятівника Дніпра» 2014-го до символу олігархічної системи, з якою держава намагається розібратися вже кілька років.
