Головне: Близько третини біженців декларують намір повернутися, але реально це зроблять лише одиниці через адаптацію за кордоном та проблеми в Україні; тенденція до зменшення бажання повернення триває.
Керівник Соціологічної групи “Рейтинг” Олексій Антипович в інтерв’ю РБК-Україна зазначив, що нині лише близько 33% українців, які виїхали за кордон через повномасштабну війну, висловлюють намір повернутися додому після її завершення. Однак навіть серед цієї групи остаточно впевнених у поверненні не більше 10%.
“Так от навіть з цієї умовної третини готових повернутися, може, 10% кажуть, що вони таки повернуться, але тільки після війни. А решта все ж таки подумає, або не настільки впевнена. Тому відсоток тих, хто повернеться, буде, як на мене, дуже незначний”, – каже Антипович.
На початку вторгнення бажання повернутися декларували понад 66% біженців, але з часом цей показник стабільно падає. Багато українців уже адаптувалися до життя в Європі, особливо в Німеччині та Польщі: знайшли роботу, влаштували дітей до шкіл, вивчили мову.
Основні бар’єри для повернення:
- Відсутність житла (особливо для вихідців із зруйнованих міст, як Маріуполь);
- Проблеми з працевлаштуванням;
- Невлаштованість дітей у школах та садках;
- Загальна невизначеність післявоєнного відновлення.
“Якщо людина виїхала, наприклад, з Маріуполя, то питання – куди їй повертатися”, – пояснив соціолог.
Інші опитування підтверджують тенденцію: за даними різних джерел 2024-2025 років, готовність повернутися коливається від 20-30% до 40%, а в ранніх дослідженнях ООН сягала 65-77%. Експерти прогнозують серйозні демографічні наслідки для України: зниження народжуваності, дефіцит робочої сили та старіння населення.
Фактори, що впливають на рішення біженців:
- Рівень адаптації за кордоном;
- Безпека та інфраструктура в Україні;
- Державні програми підтримки повернення (житло, робота, допомога сім’ям).
Соціологи наголошують: чим довше триває війна, тим менша ймовірність масового повернення.
