Головне: проблеми «єВідновлення» у прифронтових районах
Програма «єВідновлення» вже допомогла понад 270 000 родин, однак у зонах активних бойових дій процес оцінки збитків ускладнюється безпекою, спірними категоріями руйнувань і затримками виплат. У статті розглянуто основні причини затримок, правові нюанси та нові законодавчі ініціативи.
Детально: механізми, труднощі та законодавчі рішення
На сьогодні в Україні діє понад тисячу спеціалізованих комісій, які розглядають заяви про пошкоджене або знищене житло. За даними Міністерства відновлення, станом на 10 жовтня 2026 р. компенсації отримали 273 169 родин на суму 160,9 млрд грн, зокрема 159 тис. – за ремонт і 109 тис. – за житлові сертифікати. Проте у прифронтових громадах реальність суттєво відрізняється.
У громадах, що перебувають у зоні активних бойових дій, комісії часто не можуть проводити фізичні огляди. За правилами вони мають використовувати дрони або супутникові знімки, проте в практиці ці дані бувають застарілими.
«Однак ціна таких обстежень досить висока, бо йдеться про життя членів комісій, які мусять виїжджати на об’єкти, часто під обстрілами», – зазначає Олена Шуляк.
Через різницю між поняттями «пошкоджене» і «знищене» майно часто класифікується у категорії, які не передбачають виплат у зоні бойових дій.
«У зоні активних бойових дій людина не зможе отримати компенсацію за пошкоджене майно, тільки за знищене», – підкреслює Аліна Білен.
Це залишає власників будинків без фінансової підтримки та без права на житловий сертифікат.
Додатковою перешкодою є відсутність правовстановлювальних документів у Державному реєстрі речових прав (ДРРП). Якщо реєстрація здійснена до 2013 р., документи часто зберігалися лише в паперових архівах БТІ, які могли бути знищені під час бойових дій. Законопроект № 11440 передбачає можливість внесення даних до ДРРП на підставі паперових документів без підтвердження БТІ.
З 5 січня 2026 р. діє оновлена постанова № 1525, яка спрощує подання заявок у випадку спільної власності: достатньо, щоб один із співвласників подав заяву, а інші не подали заперечень протягом 15 днів.
Процедура подачі заяви залишається такою ж: заявник реєструє збиток у «Дії» або у ЦНАП, відкриває спеціальний банківський рахунок і чекає рішення комісії. Якщо рішення не надходить протягом 30 робочих днів, власник має право оскаржити його в адміністративному чи судовому порядку. Оскарження подається протягом 5 робочих днів (пошкоджене) або 5 календарних днів (знищене) після отримання рішення.
Для подальшої підтримки постраждалих уряд планує ухвалити законопроект № 11444, який визнає цілі населені пункти непридатними для проживання, автоматично прирівнюючи їх до знищених об’єктів. Це має суттєво скоротити ризики для членів комісій і пришвидшити виплати.
Крім внутрішньої програми, постраждалі можуть реєструвати збитки у Міжнародному реєстрі збитків у Гаазі (RD4U) – інструменті, який у майбутньому стане підставою для репарацій з російських активів. Однак RD4U не виплачує кошти безпосередньо, а лише фіксує збитки.
