Інтерв’ю із заступником командира батальйону 425-го полку
Старший лейтенант Андрій Кіяненко (Марік) — Герой України, який пройшов шлях від працівника “Азовсталі” до ключового офіцера штурмового підрозділу. У новому інтерв’ю він розповів про евакуацію з окупованого Маріуполя, перші бої, підготовку в Британії та успішні операції “Скелі” на Донеччині та Сумщині.
Кіяненко спростовує чутки про надмірні втрати в полку та описує сучасні реалії війни з акцентом на дрони, планування та мотивацію бійців.
Зміст
Біографія: від Маріуполя до фронту
Андрій Кіяненко народився та зростав у Маріуполі. До повномасштабного вторгнення працював начальником транспортного напрямку на “Азовсталі” — займався логістикою рідкого металу. Війна змінила все: будинок зруйновано, квартира матері згоріла, двоє братів загинули (один на “Азовсталі” в Оленівці, другий у лавах “Азова”).
У перші дні березня 2022 року він виїхав з Маріуполя через Бердянськ величезною колоною цивільних. Шлях пролягав через десятки блокпостів, але пощастило проскочити без глибоких перевірок. Згодом працював три місяці на “Камет-сталі” у Кам’янському, після чого добровільно пішов до військкомату в Дніпрі.
Військовий шлях і навчання
Спочатку Кіяненко потрапив до 199-го навчального центру ДШВ, потім — на навчання у Велику Британію (півтора місяця під керівництвом австралійських інструкторів). Отримав звання молодшого лейтенанта в Одесі. Служив у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді на Лиманському напрямку, де провів перший бойовий вихід на евакуацію полеглих біля села Терни.
Наприкінці 2024 року перейшов до 425-го окремого штурмового полку “Скеля” (тоді ще батальйон). Швидко став командиром роти, а з січня 2025-го — частиною розширеного полку. Перші значні успіхи: зачистка села Піщане за чотири дні. За цю операцію його подали на звання Героя України.
“Після чотирьох місяців у ‘Скелі’ я став Героєм України”, — зазначив Кіяненко.
Успішні операції та тактика “Скелі”
Найскладнішим напрямком Кіяненко називає Сумський. Особливо виділяє операцію зі звільнення села Тернове на Донеччині: підрозділ здійснив прорив на 19 кілометрів, заставивши противника зненацька. Росіяни очікували удару в іншому місці (на Березове), що дозволило швидко прорвати оборону та зайняти населений пункт.
Успіх забезпечили раптовість, якісне планування, розвідка та ефективне використання FPV-дронів, бомберів і “Вампірів”. Кіяненко підкреслює перевагу українських дронів над російськими в ближньому бою: у ворога дефіцит розвідки (“Мавіків”), попри наявність FPV.
Зараз полк продовжує діяти на цьому напрямку. Кіяненко, як заступник командира 2-го штурмового батальйону, відповідає за бойові дії, підготовку особового складу та мотивацію.
Про втрати, забезпечення та ворога
“У мене немає тих втрат, про які говорять”, — прямо заявив Марік, коментуючи чутки навколо підрозділу.
Він позитивно оцінює забезпечення: постійно три-чотири “Вампіри” в запасі батальйону. Ворог змінюється, адаптується, але українські підрозділи також вдосконалюють тактику — від класичних штурмів до дронових операцій. Кіяненко служить прикладом для бійців і наголошує на відповідальності офіцерів.
Висновок: мотивація та перспективи
Історія Андрія Кіяненка — приклад переходу від цивільного життя до професійної військової служби. Його досвід від Маріуполя 2022-го до проривів 2026-го демонструє стійкість українських захисників. Полк “Скеля” продовжує виконувати завдання на ключових напрямках, поєднуючи мотивацію, технології та чітке командування.
