Головне: Оновлення «Герань‑5» і нові швидкості
Авіаційний аналітик Анатолій Храпчинський пояснив, що перенос двигуна всередину кормової частини дозволяє російському реактивному дрону «Герань‑5» розігнатися до 600‑700 км/год, що ускладнює його перехоплення традиційними засобами ППО.
Детально: Технічні зміни та їх наслідки
У останніх зображеннях «Герань‑5» видно суттєву модифікацію: раніше турбореактивний двигун Telefly монтувався на зовнішньому пілоні над фюзеляжем, а тепер він інтегровано в кормову частину. За словами експерта, така перестановка вирівнює лінію тяги з віссю апарату, усуває аеродинамічний опір пілона і стабілізує кермо у нейтральному положенні. Це дозволяє збільшити максимальну швидкість до 600‑700 км/год, а в перспективі – навіть до 800 км/год.
У перших варіантах, коли двигун розташовувався зовні, дрон досягав 350‑400 км/год, що залишало його у вразливій «швидкісній ніші» для дешевих перехоплювачів. При збільшенні швидкості аеродинамічний «глухий кут» обмежував ефективність, тому розробники вирішили перенести двигун всередину, мінімізуючи втрати.
Зі збільшеною швидкістю «Герань‑5» виходить за межі можливостей більшості існуючих зенітних дронів‑перехоплювачів, таких як квадрокоптер «STING S» від «Диких шершнів». Для успішного навздогінного перехоплення тепер потрібна швидкість понад 900 км/год, що вимає трансзвукових аеродинамічних форм, потужних турбореактивних двигунів і надшвидкої оптики.
Експерт підкреслює, що така ескалація створює новий фізичний бар’єр для систем ППО, змушуючи їх інвестувати у дорогі технології. Проте, за його словами, збільшення швидкості робить «Герань‑5» дорожчим і обмежує радіус дії, що може стати стратегічною пасткою для ворога.
