Костянтин Власенко (позивний «Маґура») — український військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади, Герой України, який 491 добу утримував бойову позицію на Куп’янському напрямку, зокрема понад сім місяців після важкого поранення та втрати обох стоп.
Криворіжець, колишній водій БелАЗу, доброволець, якого в жовтні 2026 року вперше в історії війни евакуювали з позиції важким дроном.
Зміст
Біографія Костянтина Власенка
Костянтин Власенко народився 7 липня 1977 року в Кривому Розі. Місто стало для нього не просто місцем народження, а «містом довжиною в життя», як він сам неодноразово підкреслював. Дитинство та юність пройшли в індустріальному середовищі Дніпропетровщини, де більшість чоловіків рано починали працювати на підприємствах гірничо-металургійного комплексу.
До повномасштабного вторгнення Росії Костянтин працював водієм 130-тонного БелАЗу на Петрівському кар’єрі Центрального гірничо-збагачувального комбінату (ЦГЗК). Це була важка, відповідальна робота, яка вимагала витривалості, уваги та вміння діяти в складних умовах. Саме ці якості згодом стали визначальними на фронті. У Кривому Розі його знали як спокійну, комунікабельну людину, яка цінувала родину та рідне місто.
З початком повномасштабної війни Костянтин свідомо вирішив стати на захист України. Попри наявність броні та відсутність попереднього військового досвіду, він сам шукав можливості потрапити до війська. За його словами, у 2022 році він «клянчив повістку» в ТЦК, бо черги були величезними, а працювати треба було. Зрештою добровольцем долучився до Збройних сил України і потрапив до 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького.
Спочатку позивний у нього був «Сокира» — побратими жартували про «чотири сімки» (дата народження 07.07.1977). Пізніше на крайній позиції командир дав йому новий позивний — «Маґура».
Сім’я Костянтина Власенка
Костянтин Власенко — сімейна людина. Його дружина та мама залишаються в Кривому Розі. Донька живе в Канаді. Через службу на передовій він пропустив весілля доньки — один із найболючіших моментів, про які він згадував після евакуації. У перших інтерв’ю після порятунку Костянтин неодноразово повторював, що найбільше прагне обійняти доньку, познайомитися з її чоловіком і побачити родину.
Дружина підтримувала його протягом усього часу перебування на позиції: надсилала посилки, у тому числі книжки. Саме від неї він отримав роман Стівена Кінга «Аутсайдер», який читав у бетонній дренажній трубі. Мама та дружина пережили місяці невідомості, коли зв’язок був нестабільним, а ситуація на позиції ставала дедалі складнішою.
Освіта Костянтина Власенка
Детальної публічної інформації про вищу освіту Костянтина Власенка немає. За характером роботи на гірничо-збагачувальному комбінаті можна зробити висновок, що він отримав професійно-технічну або середню спеціальну освіту, необхідну для роботи водієм великовантажної техніки. Практичний досвід і життєва загартованість замінили йому багато теоретичних знань, коли довелося діяти в екстремальних умовах фронту.
Перші кроки в кар’єрі Костянтина Власенка
До війни вся професійна діяльність Костянтина була пов’язана з Кривим Рогом і гірничою промисловістю. Робота водієм БелАЗу на кар’єрі ЦГЗК — це щоденна відповідальність, робота в пилу, шумі та небезпечних умовах. Саме там сформувалися його витривалість, уміння працювати в команді та здатність довго зберігати концентрацію.
З початком повномасштабного вторгнення кар’єра цивільного закінчилася. Костянтин свідомо обрав шлях військового. У бригаді він швидко зарекомендував себе як надійний боєць. У червні 2025 року разом із побратимом заступив на вогневу позицію «Вертун» поблизу села Синьківка на Харківщині (Куп’янський напрямок). Позиція була облаштована в бетонній дренажній трубі під дорогою — тісному, сирому укритті, яке стало його домом майже на півтора року.
Через складну ситуацію на фронті ротації практично не відбувалися. Бійці, які намагалися дістатися позиції, часто не доходили. Костянтин і його побратим залишалися на місці, виконуючи завдання зі спостереження, коригування вогню та роботи з безпілотниками.
Чим відомий Костянтин Власенко. Останні новини про нього
Костянтин Власенко став одним із символів стійкості українського війська в 2025–2026 роках. З 3 червня 2025-го до 15 лютого 2026 року він безперервно перебував на позиції «Вертун». 15 лютого російські війська знищили позицію артилерією та дронами. Під час відходу Костянтин і його побратим потрапили під нову атаку. Побратим зник безвісти, а сам Власенко отримав важкі вогнепальні поранення обох ніг.
Через гангрену одну стопу він втратив, другу був змушений ампутувати самостійно ножем, щоб мати можливість пересуватися за водою, їжею та ліками, які скидали свої. Попри це він продовжував приховано спостерігати за ворогом і передавати важливу розвідувальну інформацію. 232 доби він провів на позиції вже важкопораненим і фактично сам.
4 жовтня 2026 року відбулася унікальна операція: Костянтина евакуювали важким багатофункціональним гексакоптером Heavy Shot «Аюдаг-6». Це була перша в історії війни евакуація пораненого бійця з позиції повітряним дроном. Операцію готували кілька місяців спільними зусиллями підрозділів 30-ї, 92-ї та 14-ї бригад. Дрон подолав значну відстань над фронтом, після чого бійця доставили наземним роботизованим комплексом.
Після евакуації Костянтин перебував у Харкові, а 30 жовтня його перевезли до Львова в центр Superhumans на протезування та реабілітацію. Того ж дня Президент Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння йому звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка».
Зараз Костянтин Власенко проходить реабілітацію. Він відкрито говорить про бажання побачити родину, повернутися до Кривого Рогу і, можливо, у майбутньому займатися тиловою роботою або волонтерством. Його історія вже стала прикладом сили духу, відповідальності та любові до України.
