Олександр Сергійович Півненко — командувач Національної гвардії України, генерал-майор, Герой України і член Ставки Верховного Головнокомандувача.
Він понад десять років служив у спецпідрозділах Нацгвардії, зокрема в «Омезі». У 2022 році його підрозділи обороняли Харківщину, а 3-тя бригада «Спартан» воювала під Бахмутом. З липня 2023 року він очолює Нацгвардію і будує її як сучасну армію.
Зміст
Дитинство і юність Олександра Півненка
Народження і сім’я батьків. Півненко народився 21 лютого 1986 року в Німецькій Демократичній Республіці в родині військовослужбовця Сергія Півненка.
Кривий Ріг. Дитинство й підліткові роки Півненка пов’язані з Кривим Рогом. Звідти й пішов вибір ліцею з військовим ухилом. У 2003 році він закінчив Криворізький ліцей-інтернат із посиленою військово-фізичною підготовкою. Це заклад закритого типу, де підлітки живуть за армійським розпорядком.
Слабкий підліток, який став спортсменом. Півненко вступав худим, погано підтягувався й не дуже добре бігав, але викладачі та вихователі допомогли знайти себе. Легка атлетика, за його словами, стала поштовхом, який перетворив кволого підлітка на спортсмена.
Біографічні довідки про нього:
- у Харківському інституті танкових військ він встановив рекорд закладу. На травневій спартакіаді він виконав 301 підйом-переворот за 55 хвилин. Сам Півненко називав це інвестицією в репутацію, яка потім допомогла при вступі до київської «Омеги»;
- він займається легкою атлетикою і змагається на смузі перешкод;
- бігає напівмарафони й марафони;
- стрибав із парашутом 24 рази;
- займається міським альпінізмом, який потрібен спецпризначенцям для штурму будівель;
- кілька років боровся за право носити берет з відзнакою Нацгвардії. Для цього треба скласти складні іспити: марш-кидок у повній амуніції, стрільбу, смугу перешкод і рукопашний бій.
За його словами, він тренується двічі-тричі на тиждень, їсть зазвичай один раз на день ввечері, а на вихідних може двічі. Є й його принципова позиція: військові не професійні спортсмени, їм важливо перемагати реального ворога, а фізична форма «підтягує» психологічну.
Сім’я Олександра Півненка
Півненко народився в родині військового і сам обрав шлях батька. Дружина: Півненко Марина Володимирівна. Має двох дітей: дочка Півненко Марина Ігорівна, син Півненко Олександр.
Про дружину, дітей та інших близьких родичів Півненко публічно не розповідає. Для командувача чинної армійської структури в умовах війни така закритість приватного життя цілком зрозуміла.
Освіта Олександра Півненка
Освіта Півненка — класична для військового-професіонала, що зростав через спецпідрозділи до керівника великої структури:
- Криворізький ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою (закінчив у 2003 році). Це шкільний етап із військовим профілем.
- Військовий інститут танкових військ НТУ «Харківський політехнічний інститут» (2008 рік). Він здобув диплом спеціаліста тактичного рівня. Саме тут він, як сам згадував, побив спортивний рекорд інституту.
- Національний університет оборони України імені Івана Черняховського. У 2021 році Півненко завершив навчання на оперативно-тактичному рівні. Така підготовка потрібна, щоб керувати великими з’єднаннями, а не лише спецзагонами.
Перші кроки в кар’єрі Олександра Півненка
З 2008 року Півненко служить у підрозділах спеціального призначення. Він проходив службу в Окремому загоні спеціального призначення «Омега» Національної гвардії в Києві. Також він служив у загоні спеціального призначення й боротьби з тероризмом 1-ї бригади оперативного призначення. Цю бригаду сформували після Революції гідності на базі розформованого підрозділу «Барс». Вона стала першою бригадою Нацгвардії, яка отримала важку бронетехніку й гаубичну артилерію.
Півненко брав участь в АТО та операції Об’єднаних сил на сході України. Він переконаний, що ці роки підготували українських військових до повномасштабного вторгнення. У 2018 році він перейшов на службу у Східне територіальне управління Нацгвардії.
Вирішальним став лютий 2022 року. 24 лютого Півненко зустрів у Харкові, в загоні спеціального призначення Нацгвардії. Вже до 11:00 його бійці вступили в перший бій великої війни на об’їзній дорозі міста. Далі кілька місяців його підрозділи обороняли Харківську область. 3-тя бригада «Спартан» знищувала колони ворога під Харковом і брала участь у звільненні населених пунктів, зокрема Малої Рогані та Циркунів.
Згодом Півненка призначили командиром 3-ї бригади оперативного призначення. Вона тримала позиції під Торецьком, а потім понад два місяці воювала за Бахмут. За даними біографії, від січня 2023 року підрозділ провів там 70 діб, що за тих умов було дуже довго.
Після повернення бригади з Бахмута, яка стала символом стійкості, його призначили начальником Східного територіального управління Нацгвардії. Звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка» він отримав 23 березня 2023 року. Він також має ордени «За мужність» II і III ступенів. 17 лютого 2025 року його відзначили орденом святого Юрія Переможця від Православної церкви України.
Чим відомий Олександр Півненко. Останні новини
Командувач Нацгвардії. 8 липня 2023 року президент Володимир Зеленський призначив Героя України полковника Олександра Півненка командувачем Національної гвардії. Оголосив він це під час робочої поїздки до Львівської області. На цій посаді Півненко замінив Олега Сахона, якого призначили заступником командувача. Тоді міністр внутрішніх справ Ігор Клименко поставив завдання зосередитися на підготовці бригад «Гвардії наступу» та ефективному використанні вже сформованих підрозділів.
Новий командувач одразу заявив про намір змінити підготовку: поширити модель підготовки спецпризначенців на звичайних бійців Нацгвардії. Він називає підготовку комплексною: тактична, фізична й медична складові.
Звання. Півненко став бригадним генералом 29 вересня 2023 року, а 25 лютого 2026 року отримав звання генерал-майора.
Погляд на війну. В інтерв’ю LB.ua Півненко казав, що наступ росіян іде повільно й з колосальними втратами. Ворог, за його оцінкою, намагається захопити Покровськ і добити Костянтинівку. Водночас, за його словами, Україна має створити таку щільну оборону, що для росіян війна втратить будь-який сенс.
Проблема СЗЧ. У червні 2026 року в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» командувач розповів, що проблема самовільного залишення частини є, але не критична. З кількох тисяч бійців, які пішли в СЗЧ, кожен другий повернувся в стрій.
Скандал у Петропавлівській Борщагівці. Найгучніша новина про Півненка — події на Київщині на початку листопада 2026 року. 2 листопада він прибув до будинку в Петропавлівській Борщагівці, де нібито незаконно утримували військових. Півненко пояснив, що там перебували військовослужбовці Нацгвардії, яких повернули до підрозділів після СЗЧ. За його словами, четверо з них потребували медичної допомоги, тому їх госпіталізували. Командувач пообіцяв, що обставини перевірять у межах розслідування, а його результати оприлюднять. Він також заявив, що особисто контролюватиме службове розслідування.
4 листопада Півненко провів селекторну нараду з керівниками територіальних управлінь, командирами корпусів та частин. За її підсумками він заявив, що не дозволить принижувати гвардійців і що командири несуть персональну відповідальність за підлеглих. Також планують переглянути підходи до розміщення пунктів тимчасової дислокації у великих містах. Розслідування триває, остаточні висновки поки не оприлюднені.
Олександр Півненко — генерал, за плечима якого понад 14 років служби в елітному спецпідрозділі «Омега». Пройшовши шлях від рядового бійця до командира, він демонструє лідерство, ведучи за собою підлеглих власним прикладом.
У лютому 2022 року 3-тя бригада оперативного призначення «Спартан» під його командуванням зупинила та спалила колони ворога під Харковом. Згодом підрозділ брав участь у звільненні Малої Рогані та Циркунів, а також тримав оборону на надзвичайно гарячому Бахмутському напрямку.
Сьогодні Олександр Півненко очолює Національну гвардію України, керуючись принципом, де кожен командир чітко усвідомлює ціну людського та солдатського життя.
