Головне: Психологічні проблеми українських біженців у Бельгії
Психологиня Анастасія Арєф’єва розповіла про зміни у скаргах українців, які перебувають у Бельгії, і описала, як вік впливає на їхні труднощі з інтеграцією, провиною та документальними питаннями.
Детально: Вікові особливості та виклики інтеграції
За словами Анастасії Арєф’євої, у 2022 році біженці планували лише чекати завершення конфлікту. Через рік усвідомили, що необхідно будувати нове життя, що спровокувало нові психологічні проблеми.
Люди вже перестали приходити з травмою війни, досвідом перебування на окупованих територіях і всім, що з цього випливає. Вони почали запитувати: “Як мені побудувати життя тут, допоки не закінчиться війна?”
Невизначеність щодо майбутнього перебування в країні ускладнює процес адаптації.
Ми не знаємо, який буде дозвіл на перебування тут, у Бельгії. Ми не знаємо, за яких умов можна буде повертатися в Україну, чи буде безпека, коли це буде. Як швидко потрібно буде зібратися і поїхати?
Крім документальної невизначеності, біженці стикаються з почуттям провини перед родичами, які залишились в Україні.
Іноді воно проявляється так: “Я не хочу відчувати себе винуватим, я не винний”. Але, тим не менш, люди все одно відчувають себе винними
І це можна зрозуміти. В Україні є блекаути. Є морози. Є прильоти. Це дуже важка ситуація. Нормально, що виникає злість до тих, хто цього не відчуває
Проблеми різняться залежно від вікових груп:
- Молоді до 25 років часто стають «батьками» для своїх батьків: швидко вивчають місцеву мову, беруть на себе адміністративні справи родини, що призводить до конфліктів і почуття сорому.
Це все починали робити діти, яким 18 років, за батьків, яким 40–50. Це, звичайно, викликає почуття сорому
- Жінки 25‑45 років з дітьми стикаються з браком ресурсів для поєднання виховання, навчання дітей і вивчення мови.
- Жінки близько 35 років без дітей розмірковують про можливість створення сім’ї в новій країні, що часто означає відкладання планів щодо материнства.
- Особи 45+ втрачають професійну ідентичність, адже їхня попередня кар’єра не переноситься, що сприяє депресії і необхідності знижувати очікування.
Для всіх вікових категорій важливим залишається вивчення мови, пошук роботи та підтримка психічного здоров’я. Психологиня наголошує, що навіть після вирішення документальних питань, травмований мозок погано сприймає нову інформацію, тому необхідна комплексна підтримка.
