Головне: Україна затримала індонезійського бійця
У березні 2026 р. українські сили взяли в полон 49‑річного чоловіка з острова Ява, що вперше сталося з індонезійським військовим. За даними проєкту «Хочу жити», у 2026 р. Росія вербувала понад 280 індонезійців.
Детально: Вербування індонезійців та реакція держав
За інформацією державного ініціативного проєкту «Хочу жити», 49‑річний громадянин Індонезії був доставлений до Запорізької області для участі в російському наступі. Після атаки безпілотника на його підрозділ він встиг вийти на українську контрольовану територію, де його затримали. Це перший випадок, коли українські війська офіційно задекларували індонезійського військового полоненого.
У перші дев’ять місяців 2026 р. у російські війська було залучено близько 283 громадян Індонезії. Порівняно з попередніми трьома роками, коли кількість вербованих не перевищувала 10 осіб, це різке зростання викликає занепокоєння.
Крім індонезійців, у лютому російські рекрутери активізувалися в Кенії, Уганді, Південній Африці, Ємені та інших країнах. За даними кенійських розвідок, понад 1 000 кенійців були спроби залучити до бойових дій на боці Москви.
Індонезійський уряд у жовтні 2026 р. подав дипломатичну заяву до Москви з вимогою припинити будь‑яке залучення своїх громадян до російської армії. У відповіді посольства в Джакарті уточнень не надали.
«Уряд Індонезії звернувся до російського уряду з проханням вжити всіх необхідних заходів, щоб гарантувати, що жодних індонезійців не буде завербовано до російської армії чи на будь‑яку іншу військову посаду в Росії будь-якими шляхами», — заявила речниця МЗС Івонн Мевенгканг.
Джакарта підкреслила, що особливу тривогу викликає можливість торгівлі людьми під виглядом рекрутингових пропозицій. Після розслідування поліція виявила злочинне угруповання, яке через соцмережі пропонувало високооплачувану роботу в логістиці, прикордонній безпеці та оборонному будівництві, а потім змушувало підписувати контракти на службу найманцями.
У той же час, Росія оголосила про припинення набору громадян Гани, посилаючись на рішення під час саміту «Росія‑Африка».
