Головне: підводний човен та радіація
Норвезькі вчені завершили багаторічне дослідження затонулого радянського підводного човна «Комсомольець». Аналіз води та осадів не виявив масового вивільнення плутонію, проте виявлено періодичні випорожнення радіоактивних продуктів реактора.
Детально: результати глибоководних досліджень
У 1989 р. під час крейсерської експедиції атомний підводний човен ВМФ СРСР «Комсомольець» зіткнувся з пожежою на глибині 335 м у Північному морі. Після аварії корабель піднявся, але згодом знову затонув, залишившись на глибині близько 1680 м, приблизно 180 км від узбережжя острівної групи Медвежий. На борту знаходились ядерний реактор та дві торпедні боєголовки, що викликало занепокоєння щодо можливих радіоактивних викидів.
Основні етапи дослідження:
- 1994 р. російська експедиція виявила невеликий витік плутонію з однієї з боєголовок.
- 1995 р. тріщини в корпусі та торпедних відсіках були герметизовані, після чого вимірювання показали швидке розрідження радіоактивних часток у морській воді.
- У 2019 р. норвезька команда під керівництвом Джастіна Гвінна та Хільде Елізе Хелдал використала безпілотний апарат Ægir 6000, здатний занурюватися до 6000 м, для збору зразків води та донних відкладень.
Зібрані проби аналізували у Proceedings of the National Academy of Sciences. У зразках біля торпедного відсіку не виявлено слідів плутонію, що свідчить про відсутність значних викидів з боєголовок. Проте проби, взяті біля вентиляційної труби реактора, показали підвищений рівень радіоактивних ізотопів, що вказує на корозійне руйнування ядерного палива та періодичні випорожнення.
Попри тридцятирічний період, апарат Ægir 6000 виявив лише незначне накопичення радіонуклідів у зоні затону, що пояснюється розведенням у великому об’ємі морської води.
З огляду на глобальне зростання військової активності та геополітичної напруженості, доля “Комсомольця” та ядерного матеріалу, що знаходиться в ньому, може дати нам важливе розуміння наслідків будь-яких майбутніх аварій за участю суден з ядерними двигунами та ядерної зброї в морі.
Отримані дані мають практичне значення для оцінки ризиків, пов’язаних із подібними об’єктами, та допоможуть формувати міжнародні протоколи щодо моніторингу та реагування на можливі ядерні інциденти у відкритих океанах.