Головне: Сонячний вітер у короні швидший, ніж вважалося
Нові вимірювання місії Proba‑3 доводять, що «повільний» сонячний вітер може досягати 480 км/с, що в 3‑4 рази перевищує традиційні оцінки. Це відкриття змінює уявлення про механізми формування вітру біля поверхні Сонця.
Детально: Оновлені результати досліджень
Аналіз даних, отриманих європейським проєктом Proba‑3, виявив, що потік заряджених частинок у короні Сонця рухається зі швидкістю до 480 км/с, тоді як раніше «повільний» вітер вважався швидкістю близько 100 км/с. Така різниця вказує на прискорення у 3–4 рази і ставить під питання традиційне поділ між «повільним» і «швидким» вітром.
«Повільний» сонячний вітер, за даними дослідників, утворюється внаслідок розриву та повторного з’єднання магнітних ліній у низькій короні. На відміну від «швидкого» вітру, який дме з корональних дір — холодних областей з відкритими магнітними лініями, «повільний» вітер виходить нерівномірно, формуючи окремі потоки.
Вивчення корони завжди ускладнювалося через яскравість сонячного диска. Традиційно спостереження можливі лише під час рідкісних тотальних затемнень. Proba‑3 вирішила цю проблему, використовуючи два супутники, які створюють штучне затемнення, дозволяючи дослідникам спостерігати безпосередньо над поверхнею зірки.
З моменту запуску апарати провели десятки сеансів штучного затемнення та зафіксували несподіване прискорення вітру. Вчені підкреслюють, що це лише початок нових досліджень, які допоможуть уточнити фізичні процеси в короні та їх вплив на космічну погоду.
Підвищена швидкість вітру може призвести до сильніших геомагнітних бур, що впливають на радіозв’язок та енергетичні мережі на Землі. Планується, що майбутні місії, зокрема Solar Orbiter та Parker Solar Probe, будуть співпрацювати з Proba‑3 для кращого моделювання цих процесів.
У другій частині статті наведено інформацію про астероїд Апофіс. За останніми даними, 13 квітня 2029 р. він пройде на відстані близько 32 000 км від Землі — майже в 12 разів ближче, ніж середня відстань до Місяця, і ближче, ніж багато супутників на геосинхронній орбіті. Це значно змінює оцінки потенційної небезпеки, хоча вважається, що прольот пройде без зіткнень.
Отже, нові дані про сонячний вітер і уточнені траєкторії небезпечних астероїдів підвищують готовність наукової спільноти до прогнозування космічних явищ.
