Головне: Фауна Чорнобильської зони без мутантів
У 40‑річний період після аварії ЧАЕС природа відновилась: понад 300 видів хребетних живуть на території заповідника, а міфи про «чорнобильських мутантів» не підтверджуються науково.
Детально: Огляд видового складу та впливу війни
Захищена територія площею 2 260 км² має типове для Полісся тваринне різноманіття – олені, лосі, козулі, 50–60 вовків, 40 рисей, один‑два ведмеді. Унікальне – вільна популяція коней Пржевальського (130‑140 особин), які існують у кількох групах до 15 особин.
«У нас досить типовий набір тварин для Полісся – це понад 300 видів хребетних», – зазначив завідувач наукового відділу Чорнобильського радіаційно‑екологічного біосферного заповідника Денис Вишневський.
За останнє десятиліття спостерігаються лише незначні зміни: зменшення популяції дикої свині після африканської чумі, поступове збільшення кількості мігруючих птахів (GPS‑датчики допомагають фіксувати їх прибуття).
Війна 2022‑2024 років залишила локальний слід – окопи та укріплення, пожежа 2020 року, але серйозних боїв у зоні не було. Пошкодження рослинності, зокрема в «рудому лісі», були частково відновлені новими кущами берези та верби.
«Вплив війни був досить локальний, оскільки у зоні не було затяжних боїв», – підкреслив Вишневський.
Міф про «чорнобильських мутантів» не має підстав: генетичні дослідження мишей та інших дрібних видів не виявляють аномалій, а ті, у кого мутації суттєво знижують життєздатність, просто не виживають у природі.
Серед нових спостережень – перше за 20 років виявлення білих лелек, які пролетіли через зону, та випадкові зграї диких коней, що пасуться поруч з оленями. Голуби, колись чисельні в міських районах, зараз рідко трапляються через відсутність людської їжі та зростання чисельності хижаків.
Заповідник продовжує три головні функції: охорону, наукові дослідження (включно з радіоекологічними проектами) та екопросвіту. Активне втручання у природні процеси мінімальне – лише підтримка гідрологічного режиму та допомога пораненим тваринам.
«Ми максимально забезпечуємо умови для природних процесів. Якщо бачимо, що тварина у біді – допомагаємо», – резюмує завідувач.
