Головне: ЄС на саміті в Брюсселі ухвалив рішення про надання Україні безвідсоткового кредиту на 90 млрд євро на 2026–2027 роки за рахунок спільних запозичень, забезпечених бюджетом блоку; план використання заморожених російських активів відкладено; Угорщина, Словаччина та Чехія не беруть участі в гарантіях; Кремль різко критикує рішення.
Лідери Європейського Союзу після тривалих нічних переговорів на саміті в Брюсселі досягли компромісу щодо фінансової підтримки України. Замість очікуваного репараційного кредиту, забезпеченого замороженими активами РФ, затверджено альтернативний механізм: безвідсоткову позику на 90 млрд євро, яка фінансуватиметься через спільні запозичення на ринках капіталу під гарантії бюджету ЄС. Кошти призначені на покриття бюджетного дефіциту, економічну стабільність та військові потреби Києва у 2026–2027 роках.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта підкреслив: «Ми домовилися. Затверджено рішення надати Україні підтримку у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-27 роки. Ми взяли зобов’язання і виконали його».
Повернення позики для України відкладено до моменту, коли Росія виплатить репарації за завдані збитки. Якщо цього не станеться, ЄС зберігає право використати заморожені російські активи відповідно до міжнародного права. Російські активи центробанку залишаються заблокованими на невизначений термін.
Рішення ухвалено одностайно, але з винятками: Угорщина, Словаччина та Чехія не нестимуть фінансових зобов’язань за гарантіями кредиту через свої політичні позиції.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц назвав пакет “чітким сигналом Путіну: ця війна того не варта”, зазначивши, що кошти охоплюють ключові сфери, включно з обороною.
У Москві реакція була різкою. Кирило Дмитрієв, ключовий переговорник Кремля з США, назвав лідерів ЄС «розпалювачами війни». Він заявив, що “голоси розуму” в блоці, як Угорщина та Словаччина, були проігноровані, а провал плану з російськими активами — перемога “закону та здорового глузду”.
Експерти оцінюють рішення як стратегічний компроміс, що демонструє солідарність ЄС попри внутрішні розбіжності та зовнішній тиск. Це дозволить Україні уникнути критичного дефіциту бюджету, оціненого МВФ у десятки мільярдів євро щорічно.
