Любов Галан — українська правозахисниця, волонтерка та заступниця міністра оборони України з 29 липня 2026 року. Співзасновниця благодійної організації Frontline.Care та правозахисного центру «Принцип», яка системно захищає права військовослужбовців і ветеранів.
Історикиня за освітою, учасниця Революції гідності, яка пройшла шлях від активістки до ключової фігури у сфері людського капіталу Сил оборони.
Зміст
Біографія Любові Галан
Любов Михайлівна Галан народилася 31 липня 1996 року у Львові. Виросла у місті, яке з дитинства формувало в ній гостре відчуття справедливості та громадянської відповідальності. Уже в підлітковому віці вона долучилася до громадської активності: з 2013 року була учасницею громадського руху «Відсіч».
У 17 років, на першому курсі університету, стала учасницею Революції гідності 2013–2014 років. Входила до Жіночої чоти 16 сотні Самооборони Майдану. Бачила розстріли на Майдані, і цей досвід назавжди вплинув на її вибір професії та життєвий шлях. Саме події Майдану стали точкою відліку її правозахисної діяльності. У студентські роки вона вже активно волонтерила та брала участь у акціях протесту, зокрема проти присвоєння українських штрих-кодів російським товарам у 2014 році.
Після Майдану Галан продовжила займатися громадянським контролем. Працювала з тематикою свободи мирних зібрань, моніторингу дій поліції та реформи правоохоронної системи. Координувала групу громадського спостереження «ОЗОН» при Центрі громадянських свобод. У 2017–2018 роках проводила навчання для працівників поліції щодо кращих практик охорони публічного порядку під час мирних зібрань. Була консультанткою Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ у проєкті з моніторингу свободи мирних зібрань в Україні (грудень 2019 – березень 2020).
Сім’я Любові Галан
Публічна інформація про особисте життя Любові Галан обмежена. Відомо, що її сім’я з 2014 року безпосередньо причетна до війни, що вплинуло на її розуміння теми військових і ветеранів. Сама Галан у інтерв’ю зазначала, що попри сімейну залученість, довго не усвідомлювала правові аспекти життя людини у війську. Деталі про батьків, братів чи сестер, а також про сімейний стан публічно не розкриваються.
Освіта Любові Галан
Любов Галан здобула освіту історикині в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Навчалася на кафедрі історії з 2013 по 2019 рік. У 2017 році отримала ступінь бакалавра, у 2019-му — магістра історії. Під час навчання здобула низку відзнак: стипендії імені Петра Могили та імені Миколи Грушевського, а також нагороду Фонду Діонізи та Миколи Ненадкевичів (США) за найкращу наукову роботу з історії України.
З 2021 року навчається в аспірантурі Києво-Могилянської академії. Історична освіта дала їй глибоке розуміння суспільних процесів і інструменти для аналітичної роботи, які вона згодом застосувала у правозахисті та роботі з військовою тематикою.
Перші кроки в кар’єрі Любові Галан
Після участі в Революції гідності Галан почала професійну правозахисну діяльність. У 2017–2022 роках працювала координаторкою проєктів у Центрі громадянських свобод — одній із провідних правозахисних організацій України. Займалася питаннями свободи зібрань, моніторингом поліції та громадянським контролем.
У 2020–2022 роках паралельно працювала в Київській школі економіки та благодійному фонді «Схід SOS». Також була консультанткою Всесвітньої організації охорони здоров’я. Цей досвід дав їй навички роботи з гуманітарними проєктами, аналітикою та взаємодією з міжнародними структурами.
Після початку повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року Галан разом з іншими випускниками Києво-Могилянської академії (зокрема Андрієм Недільком) заснувала благодійну організацію Frontline.Care. Організація займалася адресною допомогою військовим на передовій: спорядженням, аптечками, логістикою та забезпеченням потреб підрозділів. Frontline.Care працювала точково, закриваючи запити військових частин, і стала одним із прикладів ефективної волонтерської відповіді на виклики війни.
У лютому 2023 року разом із адвокатом, військовим і ветераном Масі Найємом Галан заснувала громадську організацію «Принцип» і очолила її. Організація швидко стала одним із ключових think tank’ів у сфері захисту прав військовослужбовців і ветеранів. «Принцип» працює над усім шляхом військового — від комплектування та служби до повернення у цивільне життя. Організація створила правовий навігатор і чат-бот для військових (ними скористалися сотні тисяч людей), проводила дослідження досвіду поранених і ветеранів, розробляла концепції ветеранської політики та адвокатувала законодавчі зміни.
Серед досягнень «Принципу» за час керівництва Галан: перехід військово-лікарських комісій на електронну чергу, робота над реформою ВЛК, підготовка змін щодо соціального захисту військових, підтримка поранених, військовополонених, зниклих безвісти та їхніх родин. Організація співпрацювала з державою як партнер у розробці системних рішень. У 2025 році Галан отримала в «Принципі» зарплату близько 1,4 млн грн, що становило приблизно 6 % від загальних надходжень організації того року.
Скандали Любові Галан
Найбільше медійної уваги після її призначення на посаду заступниці міністра оборони викликала інформація про доходи в ГО «Принцип». На початку серпня 2026 року низка видань (зокрема «Українські новини») опублікувала дані з електронної декларації та звітності організації. У 2025 році Галан отримала в «Принципі» 1 402 596 гривень зарплати, що становило близько 6 % від загальних надходжень ГО за рік (понад 23,4 млн грн від донорів і благодійних внесків). Також повідомлялося, що в декларації в неї не було зазначено заощаджень, проте в попередньому періоді вона придбала електромобіль CUPRA.
Ця інформація викликала обговорення в соцмережах і деяких медіа щодо рівня оплати праці керівників громадських організацій, які працюють із донорськими коштами, особливо на тлі воєнного часу. Сама Галан і представники «Принципу» не коментували ці публікації як скандальні, а дані були відкритими в рамках обов’язкової звітності.
Окремо після призначення 30-річної правозахисниці на високу посаду в Міноборони з’являлися критичні або іронічні коментарі (переважно в проросійських джерелах і частині соцмереж) щодо її віку та відсутності військового досвіду. Однак системних розслідувань, звинувачень у порушенні закону чи конфліктів інтересів, які б підтвердилися офіційно, зафіксовано не було.
Чим відома Любов Галан. Останні новини про неї
Любов Галан відома як одна з найпомітніших молодих правозахисниць України, яка поєднала досвід цивільного правозахисту з роботою над військовою тематикою. У 2023 році вона увійшла до рейтингу Forbes Україна «30 до 30: Творці майбутнього» та до списку лідерів УП-100 (разом із Масі Найємом). Її робота в «Принципі» змінила публічну розмову про права військових: організація олюднила проблеми армії, показала системні прогалини і запропонувала конкретні рішення.
29 липня 2026 року Кабінет Міністрів України призначив Любов Галан заступницею міністра оборони України. Вона відповідає за розвиток, ефективне застосування та збереження людського потенціалу Сил оборони на всіх етапах військової служби — до, під час і після її завершення. У фокусі її роботи: ефективне комплектування, кар’єрний розвиток військовослужбовців, соціальний захист військових і їхніх родин, підготовка особового складу, медичне забезпечення та вдосконалення нормативної бази, яка захищає військових від свавілля.
В.о. міністра оборони Євгеній Хмара наголошував, що досвід Галан у захисті прав військовослужбовців є важливим для системних змін, які мають відчувати самі військові. У перші тижні на посаді Галан публічно говорила про необхідність справедливого розподілу тягаря війни між усім суспільством, а не лише між одними й тими ж людьми, і про потребу в моделях, які залучають населення до оборони в різних формах з огляду на постійну загрозу з боку Росії.
Станом на серпень 2026 року Любов Галан — одна з наймолодших (30 років) і найбільш публічно відомих заступниць міністра оборони, яка прийшла на посаду з потужним бекграундом у правозахисті та волонтерстві. Її шлях від учасниці Майдану до керівниці ключового напряму в Міністерстві оборони став прикладом того, як громадянський досвід може впливати на державну політику в найкритичнішій сфері.
