Головне: ДНК людей 22 000 років
Віденські вчені розкрили генетичний профіль древніх людей, використавши осадову ДНК з печери Ель‑Мірон, Іспанія.
Детально: Нові дані про популяції Палеоліту
Дослідники з Віденського університету успішно видобули та розшифрували ядерну ДНК з мікроскопічних частинок ґрунту, зібраного в печері Ель‑Мірон (Іспанія). Зразок, віком близько 22 000 років, не містив кісток чи зубів, а вагавав лише кілька рисових зерен. Щоб отримати достатньо інформації, вчені провели секвенування зразка понад сто разів, відфільтрувавши більше мільярда фрагментів ДНК і виключивши сучасне забруднення.
Отримані дані свідчать, що в печері перебувала група людей західного походження: темна шкіра, темне волосся, карі очі, переважно чоловіки. Генетичний матеріал, ймовірно, потрапив у осад у вигляді лусочок шкіри, волосся або крапель крові під час найхолоднішого періоду останнього зледеніння в Європі.
Метод осадової ДНК (sedaDNA) дозволяє досліджувати генетику древніх популяцій навіть без кісткових залишків. На відміну від попередніх досліджень, які орієнтувалися лише на мітохондріальну ДНК (материнську лінію), тут була отримана ядерна ДНК, що розкриває повну родову історію.
- Порівняння з ДНК 31‑тисячолітньої жінки з Франції та зуба 25‑тисячного індивідуума з північної Іспанії показало часткове східне походження у попередніх зразків.
- У зразку з Ель‑Мірон домінує західне генетичне коріння, що вказує на стабільність популяції Піренейського півострова між 30 і 20 тисячами років тому.
- Відсутність значного заміщення іншими групами підтверджує автономний розвиток місцевих спільнот у період пікового зледеніння.
Результати опубліковано у Science Advances. Методика відкриває нові можливості для вивчення міграційних шляхів, демографічної структури та адаптивних процесів у ранньому палеоліті, навіть коли традиційні археологічні матеріали відсутні.
