Головне: Модульне будівництво у нових реаліях
Через енергетичні удари та зростаючу потребу у швидкому житлі Україна шукає шлях до масового ринку модульного будівництва. Технологія вже довела свою ефективність у комерційному сегменті, проте залишаються бар’єри для приватних покупців.
Детально: Перешкоди та перспективи розвитку
Серйозне ураження енергетичної інфраструктури у вересні 2026 року підвищило попит на швидкорозгорнуті житлові рішення. За даними Асоціації прифронтових міст, вже 14 % житлового фонду пошкоджено, а понад 3 млн домогосподарств залишились без даху. Традиційний будівельний девелопмент не встигає задовольнити ці темпи, що відкриває простір для модульних та префаб‑рішень.
У 2024 рр. обсяг виробництва модульних конструкцій склав 7,1 млрд грн, а у першій половині 2025 рр. зріс на 58 % порівняно з аналогічним періодом. Підвищений попит на оцинковану сталь (зростання на 39 % у 2025 рр.) забезпечує необхідний матеріал для легких сталевих тонкостінних конструкцій (ЛСТК), що є фундаментом модульного будівництва.
«Основна тенденція – це перехід до більш індустріалізованого підходу, коли більшість конструкцій виготовляється на виробництві, а на майданчику виконується швидкий монтаж. Саме для житла ЛСТК і модульні технології мають потенціал масштабування завдяки швидкості, невеликій масі конструкцій та можливості серійного виробництва», – підкреслює Денис Тихонов.
Попри технічну готовність, на приватному ринку модульне житло стикається з трьома основними перешкодами:
- Старі нормативи. ДБН та протипожежні вимоги обмежують висотність і типи конструкцій, що гальмує масштабування.
- Недостатність спеціалізованих кадрів. Потреба у інженерах і монтажниках з префаб‑досвідом зростає, а їх дефіцит підвищує вартість будівництва.
- Фінансові обмеження. Банки не надають іпотеку на будинки, зібрані на заводі, бо відсутня заставна нерухомість, а програма «єОселя» вимає готового об’єкту.
Психологічний бар’єр також суттєвий. Багато споживачів асоціюють модульні будинки з тимчасовими контейнерами для переселенців.
«Модульними називають і повноцінні житлові будинки, і тимчасові конструкції, які не є нерухомістю. Саме це значною мірою формує у покупця уявлення про модульне житло як про щось тимчасове… Змінити це рекламою неможливо», – зауважує Анна Анісімова.
Для переходу до масового ринку потрібні:
- Оновлені стандарти (наприклад, ДСТУ EN 1090 для ЛСТК);
- Прозорі фінансові інструменти, включаючи іпотеку на етапі будівництва;
- Освітні кампанії, що демонструють довговічність і економічність модульних будинків.
Прикладом успішної комерційної моделі є котеджне містечко WELTON під Києвом, де німецький інвестор планує 300 житлових об’єктів із повною інфраструктурою. Такий підхід, коли інженерія розробляється ще до будівництва, підвищує довіру покупців і знижує ризики підключення комунікацій.
Отже, технологічна база для швидкого будівництва в Україні вже існує, а головне – подолати нормативні, кадрові та фінансові бар’єри, а також змінити сприйняття модульного житла як постійного та вигідного варіанту.
