Головне: Тенденції експорту вугілля
У 2026 р. постачання російського вугілля до Китаю зменшились на 10,8 % у порівнянні з попереднім роком. Конкуренція з Монголією, Індонезією та Австралією, а також зростання логістичних витрат, підвищують тиск на російських експортерів.
Детально: Причини падіння і перспективи
За даними Служби зовнішньої розвідки, у період січень‑серпень 2026 р. обсяг постачань російського вугілля до Китаю склав 53,15 млн т, що на 10,8 % менше, ніж у 2025 р.
«За підсумками січня‑серпня 2026 р., поставки російського вугілля до Китаю скоротилися на 10,8 %»
Внаслідок цього Росія втратила позицію одного з провідних постачальників на китайському ринку.Ключовими факторами є:
- вища вартість транспортування з Кузбасу через перевантажений Східний полігон;
- імпортні мита в Китаї у розмірі 3‑6 % для російського вугілля, у протилежність до нульових ставок для Монголії, Австралії та Індонезії;
- обмежені можливості подальшого зниження цін – поточні знижки становлять лише 10 % від базової вартості.
Монголія отримала суттєву перевагу завдяки дешевшій логістиці: спільний сухопутний кордон забезпечує швидке постачання, а її обсяги імпорту до Китаю за той же період зросли на 48,9 % і склали 78,39 млн т. Індонезія поставила 121 млн т, а загальний імпорт Китаю за вісім місяців досяг приблизно 310 млн т.
Внутрішні витрати в Росії також зростають. З жовтня 2026 р. підвищуються залізничні тарифи, а вартість перевезення вугілля з порту Східний до Китаю зросла на 45,5 % до 11 вересня. У вересні дохідність експорту енергетичного вугілля через далекосхідні порти перевищила показник минулого року втричі.
На інших ринках спостерігаються аналогічні труднощі: поставки коксівного вугілля до Туреччини скоротилися на 30 % за сім місяців, у липні їх не відправляли взагалі через ускладнення судноплавства в Чорному морі. Перевезення вугілля до південних російських портів у липні зменшились на 33 % у порівнянні з червнем.
Отже, російські вугледобувні компанії втрачають конкурентні переваги як на зовнішніх, так і на внутрішніх ринках. Подальше зниження цін стане фінансово нерентабельним, а підвищення транспортних витрат стискає вже обмежену маржу.
