Головне: Закон про лобіювання та реєстр прозорості
Відкритий реєстр прозорості працює понад рік: понад 200 суб’єктів, 1,5 тис. взаємодій і 500 нормативних актів. Головний директор НАЗК Віктор Павлушик розповідає, як це впливає на бізнес і суспільство.
Детально: Огляд роботи інституту лобіювання
Закон про лобіювання набув чинності у 2025 р., а Реєстр прозорості – перший інструмент, що фіксує, хто, за яких грошей і на які рішення впливає. За перший рік у реєстрі зафіксовано:
- понад 200 зареєстрованих суб’єктів лобіювання;
- 1 500+ контактів з посадовцями;
- більше 500 нормативних актів, у яких був вплив.
За словами голови НАЗК:
«Головний доказ — це зростання кількості зареєстрованих суб’єктів та якісне виконання ними вимог щодо звітування»
Фінансова прозорість, встановлена ОЕСР, передбачає обов’язкове розкриття вартості договору. У першому півріччі 2026 р. типова вартість склала 1‑10 млн грн, а супутні витрати – до 100 тис. грн.
Як пояснює Павлушик, лобіювання – це не «кулуарний» вплив, а відкритий діалог:
«Лобіст – фаховий консультант, який відкрито пояснює владі потреби галузі. Проблема не в самому впливі, а в його тіньовому характері»
Українська модель базується на європейському підході: публічна реєстрація та підзвітність. Порівняно з США, де система часто сприймається негативно, у нашій країні законодавчо заборонено «сірі» та «чорні» схеми.
У другій звітній кампанії кількість активних суб’єктів збільшилася втричі, що свідчить про природний розвиток інституту. Важливі критерії легального лобіювання – це:
- об’єкт впливу (орган або посадовець);
- комерційний інтерес;
- конкретний нормативний акт;
- явна винагорода або інший стимул.
Відсутність хоча б одного пункту означає, що дія не підпадає під закон про лобіювання і може бути розцінена як незаконний тиск чи підкуп.
Реєстр прозорості відкритий для будь‑кого: можна переглянути суб’єктів, їхніх клієнтів, бенефіціарів, теми лобіювання, суми та форму контакту. Дані оновлюються автоматично і доступні в публічній частині реєстру.
Для бізнесу існує два варіанти участі: самостійна реєстрація або співпраця з асоціаціями та юридичними фірмами, які вже мають статус лобістів. Порушення обов’язкової реєстрації карається штрафом.
НАЗК планує удосконалення: впровадження «слідуючого» звіту про те, які пропозиції лобістів були враховані у законі, та розширення обов’язків державних службовців щодо взаємодії з лобістами. Це дозволить підвищити прозорість і зменшити ризик «сірих» зон.
