Олег Татаров — заступник керівника Офісу Президента України з 2020 року, колишній високопосадовець міліції часів Януковича, юрист із сумнівною репутацією, фігурант численних корупційних розслідувань і скандалів.
Його кар’єра тісно пов’язана з силовими структурами старої влади, захистом проросійських фігур і схемами в будівельному бізнесі, а призначення в команду Зеленського викликало хвилю критики через зв’язки з минулим режимом і відсутність реальної відповідальності за підозри НАБУ.
Зміст
Біографія Олега Татарова
Олег Юрійович Татаров народився 31 серпня 1982 року в невеликому місті Новоукраїнка Кіровоградської області. Про дитинство та юність публічної інформації майже немає — батьки й родина залишаються в тіні. Відомо лише, що з ранніх років він захоплювався тайським боксом і згодом очолив Київську федерацію цього виду спорту. Уже в 17 років, у 1999-му, Татаров вступив на службу в органи внутрішніх справ, обравши шлях, який надовго визначив його долю.
Кар’єра в міліції розвивалася стрімко. Після здобуття освіти він швидко просувався по службі і вже в 2011–2014 роках обіймав посаду заступника начальника Головного слідчого управління МВС. Саме в цей період, за президентства Віктора Януковича та міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка, Татаров опинився в центрі подій Революції гідності.
Він особисто курував кримінальні провадження проти активістів Майдану — зокрема проти журналістки Тетяни Чорновол, лідера Автомайдану Дмитра Булатова та інших. Публічно виправдовував дії силовиків під час штурмів, заявляв, що побиття Чорновол могло бути провокацією самої активістки, а зникнення Булатова — інсценуванням. У найкривавіші дні лютого 2014-го стверджував, що міліція не застосовувала вогнепальну зброю. За три дні до втечі Януковича Татаров отримав звання «Заслужений юрист України» — нагороду, яку йому вручили за поданням Захарченка.
Після Революції гідності його звільнили з МВС. Наступні роки Татаров провів у адвокатській практиці. Став керуючим партнером адвокатського об’єднання «Татаров, Фаринник, Головко» (пізніше Credens) і очолив правовий департамент будівельної корпорації «Укрбуд» Максима Микитася. Саме там, за версією слідства, зародилися схеми, які згодом стали предметом гучних розслідувань. Як адвокат він захищав колишнього заступника голови адміністрації Януковича Андрія Портнова, проросійського нардепа Вадима Новинського та інших фігур, близьких до старої влади. У 2019 році виступав адвокатом вдови нападника на активіста Сергія Стерненка і вимагав оголосити Стерненку підозру в умисному вбивстві.
5 серпня 2020 року президент Володимир Зеленський призначив Татарова заступником керівника Офісу Президента. Призначення викликало шквал критики: громадські активісти, журналісти та політики нагадували про його роль під час Майдану і відсутність люстрації. Зеленський тоді заявив, що не можна всіх, хто працював за Януковича, вважати «старою владою». Відтоді Татаров курує силовий блок — СБУ, ДБР, Національну поліцію, прокуратуру та суди в кримінальних справах. Його вплив на кадрові призначення в правоохоронних органах і навіть на голів обласних військових адміністрацій неодноразово згадували в розслідуваннях.
Сім’я Олега Татарова
Офіційно Олег Татаров розлучений. Колишня дружина — Тетяна Олександрівна Татарова (до шлюбу, ймовірно, Павлушина), яка очолювала благодійний фонд «Для дітей». Її батько, Олександр Павлушин, фігурував у розслідуваннях про отримання землі під забудову незабаром після призначення зятя в Офіс Президента. У подружжя двоє дітей — донька Марія та син Дмитро. Після розлучення Татаров, за даними декларацій і журналістських розслідувань, проживав із фактичною дружиною, а майно (квартири в Києві) було оформлене спільно з дітьми та колишньою дружиною. Декларації посадовця неодноразово ставали предметом уваги через зникнення об’єктів нерухомості та великі суми готівки.
Освіта Олега Татарова
Освіта Татарова повністю пов’язана з системою МВС і юридичною сферою. У 2003 році з відзнакою закінчив Національний університет внутрішніх справ (Харків). У 2005-му отримав диплом магістра з відзнакою в Національній академії внутрішніх справ за спеціальністю «правознавство». У 2010 році з відзнакою закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «облік і аудит».
Пізніше здобув освіту в Лондонському університеті та європейську ліцензію адвоката. Має науковий ступінь доктора юридичних наук і звання професора. Автор понад 300 наукових праць з кримінального процесу. Викладав у Національній академії внутрішніх справ і був науковим керівником або опонентом у захистах дисертацій десятків юристів, серед яких згодом виявилися судді та адвокати, які розглядали гучні справи.
Перші кроки в кар’єрі Олега Татарова
Кар’єра Татарова почалася ще в 1999 році, коли 17-річний юнак вступив на службу в органи внутрішніх справ. Він пройшов шлях від курсанта до одного з ключових слідчих керівників МВС. У 2011–2014 роках як заступник начальника Головного слідчого управління фактично контролював низку політично чутливих проваджень. Саме тоді він став відомим як людина, яка захищала інтереси влади Януковича під час Революції гідності. Після звільнення 2014 року швидко адаптувався до нових реалій: став адвокатом і юридичним куратором «Укрбуду». У цій ролі, за свідченнями колишніх топменеджерів компанії, займався «вирішенням питань» із правоохоронцями та судами. У травні 2019-го, уже як адвокат, публічно вимагав розслідувати дії Сергія Стерненка. Призначення в Офіс Президента 2020 року стало для багатьох несподіванкою і викликало петиції з вимогою звільнення, які Зеленський проігнорував.
Скандали
Кар’єра Олега Татарова супроводжується низкою гучних скандалів, які так і не призвели до реальної відповідальності.
Найбільший — справа «Укрбуду» та квартир для Нацгвардії. У 2016–2017 роках компанія Микитася обміняла землю Нацгвардії на квартири в центрі Києва на помешкання на околиці. Різниця у вартості, за оцінкою НАБУ, сягала близько 80–81,6 млн грн. Татаров, який тоді очолював юридичний департамент «Укрбуду», за версією слідства, організував хабар експерту МВС Костянтину Дубоносу у вигляді паркомісця вартістю 250 тис. грн за фальсифіковану експертизу. У грудні 2020-го НАБУ оголосило Татарову підозру. Справу спочатку передали до СБУ, а у квітні 2022-го (уже під час повномасштабної війни) закрили. Колишній топменеджер «Укрбуду» Олег Майборода в інтерв’ю Reuters 2023 року стверджував, що Татаров був посередником у хабарях державним чиновникам на суму близько 1,8 млн доларів у 2014–2019 роках.
Окремий скандал — поїздки до Росії. У листопаді 2024-го «Схеми» (Радіо Свобода) оприлюднили дані, що Татаров щонайменше дев’ять разів літав до Москви після 2014 року: тричі в 2017-му, чотири рази в 2018-му і двічі в 2019-му. Останній візит — 22 квітня 2019-го, наступного дня після перемоги Зеленського на виборах. Поїздки здійснювалися транзитом через Мінськ. Татаров назвав інформацію фейком. Також журналісти повідомляли про його візит до окупованого Криму в 2015 році.
Не менш резонансними стали розслідування про збагачення оточення. Після призначення Татарова в ОП його колишній тесть Олександр Павлушин отримав землю під забудову від Київської міськради. У 2026 році Bihus.Info виявило 11 квартир вартістю понад мільйон доларів, оформлених на осіб, пов’язаних із бізнесменом Ніколо Мірто з орбіти Татарова. Сам посадовець у деклараціях «губив» об’єкти нерухомості.
Татарова також звинувачували в допомозі втечі з України Андрія Портнова та Віктора Медведчука на початку повномасштабного вторгнення, а також у тиску на антикорупційні органи. Справу проти нього фактично «поховали» через втручання тодішнього генпрокурора Ірини Венедіктової. Попри всі підозри, скандали та розслідування, Олег Татаров станом на вересень 2026 року залишається на посаді заступника керівника Офісу Президента і продовжує впливати на силову вертикаль країни.
Чим відомий Олег Татаров. Останні новини про нього
Олег Татаров відомий насамперед як один із найвпливовіших і водночас найсуперечливіших чиновників у команді Зеленського. Його називають негласним куратором силового блоку, людиною, яка має вплив на призначення в МВС, Нацполіції, ДБР і навіть на голів ОВА. У 2024–2026 роках журналісти неодноразово фіксували, що люди з його «кадрової папки» отримують ключові посади. У січні 2026-го двоє з п’яти нових голів обласних військових адміністрацій виявилися пов’язаними з Татаровим. Після призначення Кирила Буданова керівником Офісу Президента Татаров зберіг посаду і, за словами джерел, навіть посиливши вплив.
Останні новини (станом на вересень 2026) знову пов’язані з нерухомістю. Розслідування Bihus.Info виявило, що особи з орбіти Татарова — зокрема бізнесмен Ніколо Мірто (колишній клієнт його адвокатського об’єднання) та пов’язані з ним жінки — оформили на себе 11 квартир у проблемних київських ЖК «Аквамарин» і «Перлина Нивок» загальною вартістю понад 1 мільйон доларів. У декларації самого Татарова зникла квартира в ЖК «Подолград», в яку він інвестував ще 2016 року. У червні 2026-го Татаров остаточно програв апеляцію у справі проти ексдиректора НАБУ Артема Ситника та Суспільного — суд відмовив йому в позові про захист честі та гідності.
