ФІЛАТОВ ЖДУН? : які питання викликає діяльність мера Дніпра

Діяльність чинного міського голови Дніпра Бориса Філатова стає предметом гострої критики через низку фактів із його біографії та рішень на посаді, які змушують суспільство замислитися про його справжні пріоритети.

При аналізі політичного шляху Філатова простежуються неоднозначні зв’язки, суперечлива кадрова політика в регіоні, а також виникають серйозні запитання щодо його дій та заяв у перші дні повномасштабної війни.

1. Проросійські корені та релігійно-політичний контекст

Аналіз минулого Бориса Філатова вказує на наявність глибокого проросійського контексту у його публічній та приватній діяльності:

• Зв’язки з РПЦ та Патріархом Кирилом: Ще до здобуття високих державних посад та депутатських мандатів Філатов публічно отримував нагороди й грамоти від УПЦ (МП) та патріарха Кирила за віддану діяльність на благо РПЦ.
• Публічна самоідентифікація: У своїх архівних інтерв’ю Борис Філатов неодноразово підкреслював власне етнічне російське походження та прямим текстом називав Росію своєю «батьківщиною».

2. Кадрова політика та альянс із проросійськими силами

Окремої уваги заслуговує кадрова політика, яку міський голова проводив у Дніпрі протягом останніх років:

• Муніципальна варта та сили правопорядку: У місті було створено Муніципальну гвардію (варту), очільником якої призначили Андрія Ткаченка — колишнього керівника дніпропетровського підрозділу «Беркут», причетного до силових протистоянь та побиття активістів під час Революції Гідності.
• Співпраця з ОПЗЖ та кадри з «Партії регіонів»: За сприяння Геннадія Корбана у місті фактично було сформовано коаліцію з представниками ОПЗЖ та екс-регіоналами. Вони отримали ключові посади в районних адміністраціях та міськраді, а фракцію партії Філатова «Пропозиція» очолив колишній депутат від «Партії регіонів».

3. Позиція у перші дні повномасштабного вторгнення (лютий 2022 року)

Найбільший резонанс викликають рішення та висловлювання очільника Дніпра на початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року. Згідно з аудіозаписами із засідань міської ради у той період, Філатов:

• Вживав поблажливі формулювання на адресу керівництва РФ, зокрема називаючи Володимир Путіна «уважаемым Владимиром Владимировичем».
• Закликав депутатів та містян до стриманості й вичікування, радив не вступати масово до лав Територіальної оборони й не брати зброю, посилаючись на «стратегічну перевагу» супротивника та швидкий рух російських військ у бік Києва.

4. Скандали навколо міського бюджету та оборони Дніпра

Суттєві суперечності виникають і довкола питання розподілу міського бюджету Дніпра під час воєнного стану:

• Блокування коштів на ЗСУ: Політична коаліція у міськраді тривалий час саботувала виділення суттєвих обсягів фінансування на потреби оборони міста (зокрема йшлося про відмову спрямувати близько 1,4 млрд грн на Збройні Сили України).
• Пріоритети витрат: На противагу військовим потребам, значні міські ресурси продовжували спрямовуватися на благоустрій — скляні зупинки, миття асфальту та висаджування квітів. Сам Філатов публічно пояснював такі витрати необхідністю підтримання психологічного стану містян та протидією «депресивному стану».

Висновки

Сукупність дій Бориса Філатова — від давніх кадрових призначень і релігійних зв’язків до бюджетних рішень та риторики у перші дні вторгнення — породжує суттєві сумніви щодо відповідності його дій інтересам національної безпеки. Подібні факти підкреслюють невідкладний запит суспільства на перевірку діяльності місцевих посадовців та прозорість у прийнятті стратегічних рішень під час війни.