Давид Георгійович Арахамія — один із найвпливовіших політиків сучасної України, голова фракції «Слуга народу» у Верховній Раді, успішний IT-підприємець і колишній волонтер.
Грузин за походженням, який пройшов шлях від біженця війни в Абхазії до ключової фігури президентської команди Володимира Зеленського. Його біографія поєднує бізнес-успіх на десятки мільйонів доларів, активну волонтерську допомогу армії у 2014 році та багаторічне лідерство в парламенті під час повномасштабної війни.
Зміст
Біографія Давида Арахамії
Давид Георгійович Арахамія народився 23 травня 1979 року в місті Сочі (тоді РРФСР). Грузин за національністю, він частину дитинства провів у Гаграх (Абхазія).
У 1992 році, коли йому було 12 років, родина змушена була тікати від війни в Абхазії. Після коротких зупинок у різних містах родина остаточно оселилася в Миколаєві. Там Давид виріс, закінчив середню школу № 36 і швидко адаптувався до нового середовища.
Батько працював учителем, мати — косметологом. Сім’я втратила майже все майно під час війни, тож підліткові роки пройшли в умовах обмежених можливостей. Уже в молодому віці Арахамія проявляв підприємницьку жилку і прагнення до незалежності.
Сім’я Давида Арахамії
Давид Арахамія одружений вдруге. Друга дружина — Вікторія Арахамія. У подружжя шестеро дітей, імена всіх починаються на літеру «Д»: сини Давид і Даніель, доньки Дана, Даріка, Демі та Деніз (або Денис — варіанти написання в джерелах дещо різняться). Один із синів — від першого шлюбу, з яким політик підтримує теплі стосунки.
Арахамія неодноразово підкреслював, що сім’я залишається для нього головним пріоритетом попри високе політичне навантаження. Дружина фігурує в деклараціях як власниця нерухомості в Києві та Миколаївській області.
Освіта Давида Арахамії
Після школи Давид вступив до Європейського університету в Києві, де здобув ступінь магістра економіки. Додатково пройшов магістерську програму Professional Management у Open University (Велика Британія). Ця освіта стала основою для подальшої успішної кар’єри в IT-сфері.
У вересні 2026 року він намагався захистити дисертацію в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка про особливості діяльності депутатської фракції, проте захист не відбувся.
Перші кроки в кар’єрі Давида Арахамії
У 2002 році 23-річний Арахамія став співзасновником IT-компанії TemplateMonster — одного з перших і найуспішніших маркетплейсів з продажу шаблонів для вебсайтів. Компанія швидко вийшла на міжнародний ринок. У 2013 році він продав її більш ніж за 100 мільйонів доларів. Пізніше став співзасновником платформи Weblium (2016). Паралельно займався консалтингом і іншими IT-проєктами.
У березні 2014 року, після початку війни на Донбасі, разом із друзями створив сайт для збору коштів на екіпірування 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Ця ініціатива переросла у масштабний волонтерський проєкт «Народний проєкт».
У серпні 2014-го його призначили радником голови Миколаївської ОДА з питань волонтерства, у вересні — уповноваженим міністра оборони з питань закупівель, а в жовтні — радником міністра оборони та головою Ради волонтерів при Міноборони. У лютому 2015 року отримав громадянство України. У 2019-му президент Зеленський включив його до Наглядової ради «Укроборонпрому».
Скандали Давида Арахамії
Біографія Арахамії супроводжується значною кількістю резонансних історій, які регулярно потрапляють у медіа та стають предметом уваги антикорупційних органів.
Ранні епізоди (2015–2019). У 2015 році ім’я Арахамії згадувалося у зв’язку з кримінальним провадженням Головної військової прокуратури щодо закупівель пального для потреб Міністерства оборони за завищеними цінами (збитки оцінювали в понад 100 млн грн). У листопаді 2019-го стався конфлікт із колегою по фракції Анною Скороход, після якого Арахамія ініціював її виключення. У декларації за 2019 рік він задекларував 20 млн грн готівкою; окремі розслідування вказували на можливе заниження вартості нерухомості.
2020 рік. У лютому Арахамія в ефірі телеканалу «Прямий» заявив про можливість відновлення водопостачання окупованого Криму через Північно-Кримський канал. Заява викликала різку критику з боку політиків і Меджлісу кримськотатарського народу, після чого він вибачився. У червні того ж року разом із Олександром Корнієнком потрапив у сексистський скандал: у розмові (записаній на відкритий мікрофон) вони обговорювали зовнішність депутатки Ірини Аллахвердієвої (або кандидатки в мери Миколаєва Тетяни Домбровської) у вульгарних тонах. Арахамія спочатку стверджував, що запис змонтований, але Корнієнко підтвердив його автентичність і вибачився за обох.
2021–2024 роки. Навесні 2021-го Арахамія припаркував автомобіль на пішохідному переході біля Офісу Президента; після розголосу сплатив штраф. У липні 2021-го в інтерв’ю китайському телебаченню заявив про спільні принципи «Слуги народу» з Компартією Китаю. Пізніше з’явилися повідомлення про його польоти на літаках, пов’язаних з олігархом Дмитром Фірташем (під час карантинних обмежень), а також про використання автомобілів бізнесмена Бориса Кауфмана для перетину кордону у 2022–2023 роках. Журналісти також фіксували низький рівень виконання обіцянок (за даними «Слово і Діло» — близько 29 % із понад 200).
Telegram-акаунти та вплив на призначення (2021–2026). У жовтні 2026 року розслідування «Слідство.Інфо» виявило Telegram-акаунти, прив’язані до особистих номерів телефону Арахамії. З них роками публікували коментарі на його підтримку та стверджували про його вплив на кадрові призначення (зокрема, обрання Всеволода Князєва головою Верховного Суду у 2021 році, звільнення Юрія Гусєва з «Укроборонпрому» тощо). Політик категорично заперечує авторство і наявність у нього таких акаунтів.
Справа «конвертів» (2025–2026). Найбільш резонансна історія останніх років. 27 грудня 2025 року НАБУ і САП повідомили про підозру п’ятьом чинним народним депутатам (серед них — заступник голови фракції Юрій Кісєль) у складі організованої групи, яка систематично отримувала гроші («конверти») за потрібні голосування у Верховній Раді. Суми становили від 2 до 20 тисяч доларів. У судових ухвалах ВАКС згадується народний депутат «з числа керівництва фракції “Слуга народу”», який наприкінці 2025 року нібито отримав 85 тисяч доларів для подальшого розподілу. У помічника Арахамії проводили обшуки, детективи отримували дозвіл на відбір біологічних зразків. Центр протидії корупції неодноразово подавав заяви до Офісу генерального прокурора з вимогою розслідувати можливу роль Арахамії (ознаки ч. 4 ст. 368 КК — одержання неправомірної вигоди). Станом на кінець жовтня 2026 року Офіс генпрокурора (спочатку Руслан Кравченко, потім Антон Ковальський) не відкривав окреме провадження щодо нього, а матеріали передавав до НАБУ. Підозри самому Арахамії офіційно не повідомляли.
Інші епізоди 2026 року. У вересні Арахамія з’явився на зустрічі з американськими перемовниками (Стів Віткофф, Джаред Кушнер) у футболці з написом «Київський режим» — формулою, яку активно використовує російська пропаганда. Інцидент викликав хвилю критики в соцмережах. Також того ж місяця зірвався захист його дисертації.
Попри всі ці історії Арахамія зберігає посаду голови фракції і залишається одним із ключових політичних менеджерів команди Зеленського.
Чим відомий Давид Арахамія. Останні новини про нього
Давид Арахамія відомий насамперед як багаторічний (з 29 серпня 2019 року) голова фракції «Слуга народу» — найбільшої у Верховній Раді IX скликання. Він входить до Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, був секретарем Національної інвестиційної ради. У перші місяці повномасштабного вторгнення брав участь у переговорах з Росією. Його називають одним із ключових «переговорників» і менеджерів парламентської більшості, людиною, яка забезпечує проходження важливих законопроєктів.
Позитивні сторони біографії — реальний бізнес-успіх з нуля, волонтерська діяльність у найважчі 2014–2015 роки, уміння працювати в кризових умовах і довготривале утримання фракції в умовах війни. Негативні — постійні звинувачення в кулуарних схемах, питання щодо прозорості статків, можлива причетність до корупційних історій, які розслідують антикорупційні органи у 2025–2026 роках, а також епізоди з сексизмом, сумнівними заявами та стилем поведінки.
Станом на кінець жовтня 2026 року він залишається одним із найвпливовіших політиків у команді Зеленського, хоча його фігура дедалі частіше опиняється під прицілом журналістів-розслідувачів і громадських активістів.
