Головне: Пресуперечка між Сеулом і Київом
Президент Південної Кореї Лі Чже‑Мьон вимагає від України визнання конфіденційної угоди про передачу двох північнокорейських військовополонених і погрожує додатковими заходами у випадку відмови.
Детально: Оголошення, реакції та можливі наслідки
Сеульська влада офіційно заявила, що між країнами існує угода про конфіденційність щодо двох північнокорейських солдатів, які були передані Україні після їхнього залучення до російської армії. Президент Лі Чже‑Мьон у своїй публікації у X підкреслив, що без публічних вибачень і визнання угоди Сеул змушений буде вжити «додаткових заходів».
«Якщо відмова визнати факти та принести публічні вибачення триватиме, ми вживатимемо додаткових заходів», – написав Лі Чже‑Мьон у X.
Крім того, президент Південної Кореї висловив «глибоке співчуття» щодо заяв української сторони про можливе військове зіткнення на Корейському півострові, зазначивши, що такі коментарі підбурюють до війни.
Експерт Чо Хан‑Бом, співробітник Корейського інституту національного об’єднання, попередив, що будь‑які додаткові дії, ймовірно, торкнуться вже наданої Південною Кореєю Україні гуманітарної та фінансової допомоги, включно зі сприянням у відновленні інфраструктури:
- гуманітарна допомога – медикаменти, продукти харчування;
- фінансова підтримка – кредити та гранти;
- технічна допомога – реконструкція енергетичних об’єктів.
«Україна ризикує втратити більше, ніж Південна Корея, оскільки вона отримує підтримку від Сеула», – зазначив Чо.
За словами Чо, «затяжне протистояння не вигідне жодній зі сторін», адже Південна Корея отримує від України інформацію про діяльність Північної Кореї, що є важливим елементом безпеки Сеулу.
З 2022 року, після початку російської агресії, Південна Корея постійно підтримує Україну: гуманітарна допомога, фінансові внески та обіцянка у липні 2024 року надати додаткові 100 млн доларів. Однак передача двох північнокорейських військовополонених, про яку Україна повідомила на Генеральній Асамблеї ООН, викликала обурення в Сеулі, який звинуватив Київ у порушенні конфіденційної угоди, тоді як українські чиновники заперечують її існування.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга 1 жовтня заявив, що Україна прагне відновити та розширити співпрацю з Південною Кореєю, підкресливши готовність шукати компроміс у цьому політичному конфлікті.
