Головне: Унікальне м’яке яйце з Пізнього Крейдусу
Вчені виявили 68‑млн‑річне яйце з м’якою шкаралупою біля Антарктиди, створивши новий таксон Antarcticoolithus bradyi і отримали нові уявлення про рептилій морських екосистем того часу.
Детально: Наукове значення відкриття
Яйце, датоване останнім етапом крейдяного періоду, було знайдене під морським дном у районі, який колись був мілководним узбережжям, багатим на морські рептилії. Його розміри — 29 см × 20 см — роблять його найбільшим серед відомих яєць з м’якою шкаралупою та другим за величиною після вимерлої слонової пташки.
Через відсутність кісткових залишків вчені не могли віднести яйце до конкретного виду, тому під керівництвом палеонтолога Лукаса Лежандра було створено новий таксон:
- Antarcticoolithus bradyi — новий тип яєчної шкаралупи.
- Морфологічні особливості відповідають скелетним останкам мозазаврів, великих морських лепідозаврів.
- Текстура шкаралупи вказує на можливу живородну стратегію цих рептилій.
“Ідентифікація тварини, яка відклала яйце, невідома, але ці збережені морфологічні особливості відповідають скелетним останкам мозазаврів (великих морських лепідозаврів), знайденим поблизу. Вони не відповідають описаним морфологічним особливостям яєць динозаврів аналогічного розміру”, — Лежандр, Nature.
Тонка, майже немінералізована шкаралупа дозволяє вважати, що яйце розвивалося в матці майже повністю, а лише на фінальній стадії воно випускало воду і гази. Така особливість характерна і для сучасних живородних рептилій, які мають низький метаболізм і економно витрачають енергію під час розмноження.
Збереження такої структури можливе лише в анооксичному середовищі. Дослідники виявили навколо яйця апатит та піруїт — мінерали, які формуються при низькому вмісті кисню і слугують доказом аноксичного осадження.
Отримані дані розширюють розуміння рептилійних стратегій розмноження в морських екосистемах Пізнього Крейдусу та підкреслюють важливість рідкісних знахідок м’яких яєць для палеонтології.
