У Росії засудили розробників гіперзвукових ракет за публікацію в науковому журналі

У Росії засудили розробників гіперзвукових ракет за публікацію в науковому журналі 1 У Росії засудили розробників гіперзвукових ракет за публікацію в науковому журналі 3

Головне: Суд у Новосибірську засудив гіперзвукових вчених

Валерій Звєгінцев і Владислав Галкін отримали до 12,5 років позбавлення волі за звинуваченням у державній зраді. Справа базується на статті з газової динаміки, опублікованій у закордонному журналі.

Детально: Опис справи та контекст

Новосибірський окружний суд у 2026 році виніс вирок проти двох фахівців, які займалися гіперзвуковими технологіями. Валерій Звєгінцев, колишній науковий співробітник Інституту теоретичної та прикладної механіки імені Християновича, очолював лабораторію «Аерогазодинаміка великих швидкостей». Владислав Галкін, його колега‑співавтор з Томського університету, був заарештований через декілька днів після затримки Звєгінцева. Обидва були звинувачені у передачі державної таємниці, оскільки їхня стаття розкривала аспекти гіперзвукових технологій, які, за словами слідства, могли бути використані у розробці ракет «Кинжал», «Циркон», «Авангард» і «Сармат».

Слідчі стверджували, що публікація містила конфіденційну інформацію, хоча два незалежних експертизи, проведені перед випуском статті, не виявили жодних елементів державної таємниці. Незважаючи на це, суд визнав обвинувачення у державній зраді та присудив Звєгінцеву та Галкіну строки ув’язнення – 12,5 років кожному.

Цей випадок не є одиничним. У 2024 році колишнього директора того ж інституту, Олександра Шиплюка, засудили до 15 років, а вченого Анатолія Маслова – до 14 років, також за передачу «секретних» даних. Окрім того, у Красноярську нещодавно заарештували генерального директора стратегічного підприємства «Красмаш» Олександра Гаврилова за підозрою у розтратах і отриманні хабара близько 3 мільйонів рублів.

Судовий процес підкреслює посилення контролю над науковими публікаціями в Росії та вказує на ризик кримінального переслідування дослідників, які працюють у галузі оборони. Питання про межі між відкритою наукою та державною безпекою залишаються відкритими, а інші вчені, які планують публікувати подібні результати, можуть зіткнутися з подібними юридичними наслідками.

  • Звєгінцев – 12,5 р. (трудова діяльність у галузі аерогазодинаміки).
  • Галкін – 12,5 р. (співавтор статті з газової динаміки).
  • Шиплюк – 15 р. (колишній директор інституту).
  • Маслов – 14 р. (вчений‑дослідник).
  • Гаврилов – підозра у розтратах, покарання ще не визначено.

Ситуація демонструє, що в Росії наукові дослідження, пов’язані з оборонними технологіями, підлягають суворому державному контролю, а будь‑яка публікація може стати підставою для кримінального переслідування.

Будьте в курсі головних подій

Натискаючи кнопку «Підписатися», ви підтверджуєте, що ознайомилися та погоджуєтеся з нашою Політикою конфіденційності та Умовами користування.