Те, що зараз обговорюють у зв’язку зі «Скелею» — це справжній безлад і ганьба. Заплющувати на це очі — означає свідомо відмовлятися від реальності. Проте варто розібратися, ким насправді є «Скеля» — і не тільки вона — у цій історії. Вона є заручником. Заручником системи, яка вирішила скинути весь бруд із хворої голови на військові плечі.
Подивіться, як це виглядає на папері:
- Нагорі ухвалюють закон про мобілізацію засуджених. «Ура, штурмові батальйони, шанс спокутувати провину!»
- Внизу, у ТЦК, виконують план. Здорових, забезпечених і при грошах — за хабарі непомітно відпускають через задні двері. А план треба закривати. Ким? Тими, кого не шкода, або хто не зміг відкупитися. Залежними, безпритульними, важкими людьми.
Уявіть командира. Перед ним карта, позиції, які треба утримувати, і ворог, що наступає без зупину. Зверху чітка вимога: «Утримати рубіж». А як поповнення — люди, з якими мали б працювати прокурори і психіатри, а не сержанти. Не підрозділ, а суміш психіатричного відділення і виправної колонії.
Невже хтось щиро вважає, що засуджені в окопах раптово перетворяться на дисциплінованих бійців? Нічого подібного. Вони звикли жити за власними правилами. Вони несуть із собою тюремну субкультуру, «понятія», схильність до саботажу — і планомірно руйнують бойове середовище, яке вибудовувалося роками.
Наркозалежні — це взагалі окрема катастрофа. У військових академіях чи на навчаннях НАТО готують наркологів або реабілітологів? Ні. Хто взагалі знає, що робити з бійцем, у якого просто на позиції під обстрілом починається гостра ломка? Або коли людина бачить галюцинації і наводить зброю на своїх? Це не «складний особовий склад» — це бомба сповільненої дії під ногами у всього підрозділу.
Командир не обирає собі людей із каталогу. Жодного меню з вмотивованими штурмовиками немає. Дали тих, кого дали — і задачу треба виконати прямо зараз, саме цими руками.
Те, що відбувається всередині — це жорсткий і потворний компроміс, спроба видавити боєздатність із людей, які об’єктивно не здатні воювати. Так, це неприпустимо. Так не повинно бути. Але в цю дику ситуацію «Скелю» загнали ті, хто підписував закони та набивав кишені хабарами в тилу.
Вони воюють тими, кого їм привезли. І перш ніж таврувати командирів, запитайте у ТЦК: де ті мотивовані й боєздатні штурмовики, яких мали мобілізувати?
Звалити відповідальність на комбатів, звинуватити їх у жорстокості чи «нестатутних методах» — найзручніший вихід для системи, яка хоче зберегти обличчя. Але назвемо речі своїми іменами: командир на передовій не має ні часу, ні ресурсу перевиховувати тих, кого десятиліттями калічило тюремне середовище. У нього є лічені хвилини, щоб утримати позицію і врятувати тих бійців, які ще здатні воювати.
Тому досить удавати, що проблема — в окремому підрозділі чи «поганих командирах». «Скеля» — лише верхівка айсберга і дзеркало, в яке тилу дуже не хочеться дивитися.
Якщо система не припинить затикати фронтові дірки людьми, нездатними тримати зброю, ми отримаємо колапс, який жодна патріотична публікація у фейсбуці не зупинить.
Війну виграють вмотивовані, підготовлені та забезпечені бійці — а не примусово зігнані «галочки» у звітах корумпованих воєнкомів. Час відкрити очі, поки за цю сліпоту не довелося заплатити надто дорогу ціну.
