Головне: виробництво Storm Shadow в Україні
Україна отримала ліцензію від Великої Британії і Франції на збірку далекобійних крилатих ракет Storm Shadow/SCALP. Експерти оцінюють строки запуску та рівень локалізації, вказуючи на необхідність передачі технологій і підготовки кадрів.
Детально: строки, складові та перспективи
Згідно з даними Української Ради зброярів, налагодження крупновузлового складання готових блоків (боєголовка, двигун, апаратна частина) займе мінімум 8‑10 місців за умови отримання технологічної документації та випробувального обладнання. Анатолій Храпчинський, директор з розвитку оборонного підприємства, називає подібний термін 6‑12 місців. Повна локалізація, включно з виготовленням двигуна та бойової частки, може потребувати до п’яти років.
Ключові відмінності між Storm Shadow і ракетами ППО (PAC‑2, PAC‑3):
- Тип двигуна: турбореактивний у Storm Shadow проти твердопаливного у PAC‑3.
- Конструкція корпусу: композитний матеріал і складне крило (дозвукове навантаження) vs. жаростійкий сплав для надшвидких перехоплень.
- Система наведення: тепловізійна головка з GPS, вже застосована в «Нептунах», проти активної радіолокації міліметрового діапазону у ППО‑ракетах.
- Бойова частина: кумулятивний проникаючий заряд у Storm Shadow; вольфрамові елементи у PAC‑3 (досвід має компанія Fire Point).
CEO NAUDI Сергій Гончаров підкреслює, що
«Ключове питання – який відсоток локалізації вдасться забезпечити фактично»
За його словами, критичні компоненти – двигун (ймовірно, Safran) та вузли MBDA, Leonardo, Thales – залишаться у виробництві іноземних партнерів.Українські підрядники, зокрема КБ «Луч», «Мотор Січ» та Fire Point, мають необхідний технологічний потенціал, проте всі вони пройдуть технічний аудит згідно з вимогами західних партнерів.
«Україна так само виробляє певну номенклатуру ракетного озброєння, здебільшого наземного базування. Storm Shadow – це ракета авіаційного базування…»
Підсумовуючи, експерти схожі у висновку: запуск масштабного складання можливо не раніше ніж через рік, а повна самостійна виробнича лінія – у межах 3‑5 років, залежно від обсягу передачі технологій і фінансування.
