7 квітня 2026 року Верховна Рада України ухвалила євроінтеграційний Закон №14005 щодо удосконалення порядку виконання судових рішень через цифровізацію. Документ розширює доступ державних і приватних виконавців до інформації про майно, доходи та рахунки боржників, запроваджує автоматичні обмеження та взаємодію реєстрів. Водночас зберігається заборона на стягнення єдиного житла, якщо борг не перевищує 432 тисячі гривень, з окремими винятками для військовослужбовців.
Зміст
Зміни в правилах стягнення боргів та їхні наслідки
7 квітня 2026 року парламент у другому читанні та в цілому підтримав законопроєкт №14005. Закон спрямований на оптимізацію стадій і строків виконання судових рішень та рішень інших органів шляхом автоматизації процесів.
Зокрема, передбачено розширення функціоналу автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП). Виконавці отримують пряму взаємодію з державними органами, банками, фінансовими установами та небанківськими надавачами платіжних послуг. Запроваджується автоматизована взаємодія між Єдиним реєстром боржників та іншими державними реєстрами.
Після внесення особи до реєстру система автоматично блокує можливість відчуження або застави майна. Банки зобов’язані повідомляти про відкриття чи закриття рахунків боржників. Доступ до конфіденційної інформації про доходи, кошти (включаючи електронні гроші) та активи боржників значно розширюється.
Обмеження на єдине житло та майно
Закон зберігає заборону на стягнення єдиного житла боржника, якщо сума боргу не перевищує 50 мінімальних заробітних плат — 432 тисячі гривень. Це правило застосовується до всіх видів боргів, зокрема за комунальні послуги чи кредити.
Якщо боржник має кілька об’єктів нерухомості або рухомого майна, виконавець може накласти арешт на будь-який з них. Після внесення до реєстру боржник втрачає право перепродавати, дарувати чи заставляти таке майно до повного погашення заборгованості. Обмеження накладаються автоматично.
Для сімей з неповнолітніми дітьми або особами з інвалідністю рішення про стягнення житла ухвалюється судом з обов’язковим залученням органів опіки та піклування. Боржники зберігають право на оскарження дій виконавців.
Окремий захист діє для військовослужбовців: заборонено стягувати їхнє єдине житло під час воєнного стану та протягом року після його завершення. Також передбачено автоматичне зняття всіх арештів за комунальні борги на територіях бойових дій і тимчасово окупованих територіях.
Позиція юристів щодо конституційності
Юристка адвокатського об’єднання «Захист» Тетяна Корчемна зазначила:
“Надання державним і приватним виконавцям доступу до конфіденційної інформації про боржників з державних реєстрів та інформаційних систем порушує Конституцію України, Загальну декларацію прав людини та Міжнародний пакт про громадянські й політичні права.”
За її словами, це не узгоджується з позиціями Конституційного суду України та практикою Європейського суду з прав людини.
Корчемна пояснила, що закон посилює відповідальність за будь-який борг, визнаний судом або виконавцем. Після набрання чинності обмеження на рахунки, рухоме та нерухоме майно застосовуватимуться автоматично.
Реакція боржників і комунальних підприємств
Житель Кропивницького Микола Прозирай, пенсіонер та інвалід першої групи, отримує пенсію 3323 грн, з якої більша частина йде на ліки. Взимку через брак коштів накопичуються борги за комунальні послуги. Він висловив занепокоєння:
«Якщо людина залишиться без житла, куди вона піде? На вулицю. Ну, це я вважаю, що це дуже неправильний закон. І тим більше всі знають, що зараз воєнний стан, війна йде в державі і багато людей не працює».
Заступник директора обласної енергопостачальної компанії Олег Соловйов повідомив, що на Кіровоградщині з понад півмільйона споживачів 87 тисяч мають борги за електроенергію на суму 71 млн грн. Серед них 24 клієнти заборгували понад 2 млн грн кожен, 22 з них уже відключені. Підприємство пропонує зручні онлайн-інструменти для погашення, але в разі відсутності контакту застосовує відключення.
Директор КП «Дніпро Кіровоград» Микола Романюк зазначив, що послугами водопостачання та водовідведення користуються 400 тисяч споживачів області, з них понад 33 тисячі — боржники. Загальна заборгованість на квітень 2026 року перевищує 136,5 млн грн.
За даними директора КП «Теплоенергетик» Олександра Чельника, у Кропивницькому та селищі Нове 10 400 жителів заборгували за теплопостачання 20 млн грн в опалювальний сезон. Загальний борг споживачів станом на 1 квітня становить 170 млн грн.
Наступні кроки
Закон чекає на підпис Президента України. Після цього Міністерство юстиції протягом трьох місяців розробить необхідні підзаконні акти для реалізації норм.
Зміни спрямовані на підвищення ефективності виконання судових рішень, скорочення строків і мінімізацію людського фактора. Водночас вони викликають дискусії щодо балансу між інтересами кредиторів і захистом прав боржників, особливо в умовах воєнного стану.
