Михайло Маратович Фрідман — російський олігарх українського походження, співзасновник «Альфа-Груп», якого роками підозрювали у зв’язках із Кремлем, відмиванні коштів і підтримці агресії Росії проти України.
Народжений у Львові, він побудував багатомільярдну імперію на пострадянському хаосі, а після 2022 року опинився під санкціями, звинуваченнями СБУ у фінансуванні війни та масовою націоналізацією своїх активів в Україні.
Зміст
Біографія Михайла Фрідмана
Михайло Маратович Фрідман народився 21 квітня 1964 року у Львові в єврейській родині інженерів. Батько працював над військовими системами розпізнавання і отримав Державну премію СРСР, мати — у науково-дослідному інституті. Дитинство пройшло в радянському Львові, але вже в підлітковому віці він прагнув вирватися до Москви.
У школі був відмінником і переможцем олімпіад, проте двічі не зміг вступити до престижного Московського фізтеху — за його словами, через неформальні антисемітські обмеження.
Закінчив Московський інститут сталі і сплавів у 1986 році. Вже під час навчання займався сумнівними за радянськими мірками схемами: організовував дискотеки, перепродавав квитки на вистави і мив вікна. Після інституту короткий час працював інженером на заводі «Електросталь», але швидко зрозумів, що реальний заробіток лежить поза легальною системою.
Сім’я Михайла Фрідмана
Фрідман двічі одружений і має чотирьох дітей. Першою дружиною стала однокурсниця Ольга Айзіман, з якою він прожив близько 20 років. Від цього шлюбу народилися доньки Лора (1993) і Катя (1996). Після розлучення Ольга з дітьми виїхала до Франції.
Другою цивільною дружиною стала Оксана Ожельська. Від цих стосунків народилися син Олександр (2000) і донька Ніка (2006). Цей союз також розпався. Діти переважно живуть за кордоном і публічно майже не фігурують у бізнес-справах батька. Сам Фрідман традиційно тримає родину в тіні, хоча його особисте життя неодноразово ставало об’єктом спекуляцій у ЗМІ.
Освіта Михайла Фрідмана
Вищу освіту здобув у Московському інституті сталі і сплавів (МІСіС), який закінчив з відзнакою у 1986 році за спеціальністю інженера-металурга. Саме там познайомився з майбутніми партнерами Германом Ханом і Олексієм Кузьмічовим. Студентські роки запам’яталися не стільки навчанням, скільки першими тіньовими заробітками, які згодом стали фундаментом його бізнес-імперії.
Перші кроки в кар’єрі Михайла Фрідмана
Наприкінці 1980-х Фрідман створив кооператив з миття вікон, потім «Альфа-Фото» і «Альфа-Еко». У 1991 році з’явився «Альфа-Банк», який швидко перетворився на один із найбільших приватних банків Росії. У 1990-х він увійшов до так званої «семибанкірщини» — групи олігархів, які фінансували передвиборчу кампанію Бориса Єльцина.
Через «Альфа-Груп» Фрідман і партнери контролювали банківський бізнес, ритейл (X5 Retail Group), телеком (частки у VimpelCom/Beeline і Kyivstar) та нафту (ТНК-ВР). У 2013 році після продажу частки в ТНК-ВР за десятки мільярдів доларів створили інвестиційну компанію LetterOne. В Україні його структури володіли «Альфа-Банком Україна» (пізніше Sense Bank), часткою в Kyivstar і брендами «Моршинська» та «Миргородська».
Скандали
Кар’єра Фрідмана супроводжувалася постійними звинуваченнями і скандалами.
У 1990-х роках структури «Альфа-Груп» підозрювали у зв’язках з наркоторгівлею. У доповідях і публікаціях фігурували звинувачення в відмиванні грошей колумбійської наркомафії та організації каналів постачання героїну. Хоча сам Фрідман у кримінальних справах офіційно не фігурував, інформація регулярно спливала в ЗМІ і стала частиною його «компромату».
У 2005 році він опинився в центрі «дачного скандалу» — разом з колишнім прем’єром Михайлом Касьяновим його звинувачували в незаконному отриманні елітних державних дач під Москвою. Суд пізніше визнав частину угод недійсними.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Фрідман потрапив під санкції ЄС, Великої Британії, США та України. ЄС прямо називав його одним із фінансистів і пособників внутрішнього кола Путіна. У 2023 році Служба безпеки України повідомила йому про підозру у фінансуванні війни. За версією слідства, через структури «Альфа-Груп» на російські оборонні підприємства (зокрема Тульський патронний завод) було спрямовано близько 2 млрд рублів, а також забезпечувалося постачання продовольства, одягу та страхування військової техніки і солдатів. Фрідмана оголосили в розшук.
В Україні його активи — Sense Bank, частки в IDS Ukraine («Моршинська», «Миргородська») та інші — були заарештовані, націоналізовані або передані в управління АРМА. Бюро економічної безпеки також розслідувало можливе відмивання коштів через роялті колишнього «Альфа-Банку Україна».
У грудні 2022 року в Лондоні Національне агентство з боротьби зі злочинністю провело обшук у його особняку Athlone House і затримало бізнесмена за підозрою у відмиванні грошей, обмані Міністерства внутрішніх справ і наданні неправдивих свідчень. Пізніше частину звинувачень зняли, а розслідування згорнули, але сам факт рейду став гучним скандалом.
Окремо фігурували конфлікти навколо телеком-активів, звинувачення в рейдерстві (зокрема справа з іспанською компанією ZED) та численні позови, які Фрідман і його структури подавали проти України та європейських країн за «експропріацію» активів, вимагаючи мільярди доларів компенсації.
Чим відомий Михайло Фрідман. Останні новини про нього
Фрідман уособлює класичного російського олігарха 1990-х, який зумів зберегти і примножити статки в епоху Путіна. Його бізнес-імперія глибоко інтегрована в російську економіку, а українські активи стали об’єктом націоналізації після 2022 року.
У вересні 2026 року Європейський Союз у рамках політичного компромісу виключив Фрідмана (разом з Алішером Усмановим) зі свого санкційного списку, продовживши обмеження щодо інших осіб на три роки. Рішення викликало різку критику з боку України. Президент Володимир Зеленський і міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвали його ганебним. Литва, Латвія та Естонія запровадили або оголосили про намір запровадити національні санкції. Велика Британія заявила, що свої обмеження зберігає.
Станом на 2026 рік Фрідман залишається фігурантом українських кримінальних проваджень, його активи в Україні перебувають під контролем держави, а сам він продовжує юридичну боротьбу за зняття обмежень і повернення заморожених коштів у Європі.
