Головне: Вуглецеве мито, відстрочка та війна в Україні
Українські виробники металу та цементу стикаються з новим вуглецевим мито ЄС (CBAM). Генеральний директор ФРУ закликає Єврокомісію надати відстрочку, посилаючись на форс-мажор – повномасштабну війну. Переговори та перегляд нормативних показників викидів вважаються ключовими кроками.
Детально: Причини, шляхи та впровадження в Україні
З 1 січня 2024 року Європейський Союз вводить додаткову плату за вуглецеві викиди (CBAM) на імпорт металу, цементу та інших капіталомістких товарів, що значно підвищує собівартість української продукції. За словами Руслана Іллічова, гендиректора Федерації роботодавців України,
«Ми вважаємо, що є всі підстави для форс-мажору для того, щоб відстрочити нам введення цієї плати (вуглецевого мита, англ. СВАМ)»
Він підкреслив, що війна ускладнює дотримання екологічних стандартів, адже більшість виробничих потужностей працює в умовах енергетичної нестачі та пошкоджених логістичних шляхів. Через це українські металурги і цементники вже зазнають збитків, які, за оцінками «АрселорМіттал Кривий Ріг», можуть перевищити 1 млрд доларів на рік. ФРУ пропонує уряду ініціювати пряму діалогову платформу з Єврокомісією, де обговорять можливість застосування винятків у випадку масштабних руйнувань інфраструктури, а також переглянути «дефолтні» значення викидів, які наразі завищені для українських умов. Перемовини мають включати питання збільшення квот на імпорт сталі, усунення торгових бар’єрів і створення спеціального режиму тимчасового звільнення від CBAM до стабілізації виробничих процесів.
Експерти GMK Center наголошують, що подібні кроки допоможуть зберегти робочі місця, підтримати інвестиції в гірничодобувну галузь та запобігти відтоку виробничих активів за межі країни. У підсумку, успішна відстрочка вуглецевого мита розглядається як один із пріоритетних інструментів економічної підтримки України в умовах триваючого конфлікту.