Головне: правильна назва горобини
В українській мові нормативною назвою куща з яскравими ягодами є «горобина». Слово «рябина» вважається розмовним, рідкісним варіантом.
Детально: правила вживання та відмінки
У словниках, зокрема в академічному Словнику української мови та у збірці Бориса Грінченка, фіксується слово горобина як основний термін для дерева з червоними або жовтогарячими ягодами, що ростуть гронами. Термін «рябина» позначений як розмовний і вживається рідко.
“Біля будинку росте висока горобина”.
“Восени горобина вкривається яскраво-червоними ягодами”.
“На подвір’ї посадили молоду горобину”.
“Збирати горобину найкраще після достигання ягід”.
Важливо знати граматичні форми: іменник жіночого роду, наголос – гороби́на. Відмінки в однині: давальний – гороби́ні, знахідний – гороби́ну, місцевий – на гороби́ні. У множині: гороби́ни, гороби́н, гороби́нам, гороби́нами, на гороби́нах.
Словник подає два значення: горобина – це і дерево, і його плоди. Тому речення «Біля дороги росте горобина» та «Восени ми зібрали горобину для варення» є граматично правильними, хоча в першому випадку йдеться про рослину, а у другому – про ягоди.
Використання нормативної форми сприяє дотриманню сучасних стандартів літературної української мови. Якщо ж у розмовному спілкуванні вживається «рябина», це не є помилкою, проте в офіційних текстах та публікаціях радиться обирати «горобина».
