СБУ перевіряє схему Злочевського: держава ризикує втратити понад 1 млрд грн на Стинавському родовищі

СБУ перевіряє схему Злочевського: держава ризикує втратити понад 1 млрд грн на Стинавському родовищі 1 СБУ перевіряє схему Злочевського: держава ризикує втратити понад 1 млрд грн на Стинавському родовищі 3

Можливе захоплення стратегічних надр родиною ексміністра

Після санкцій проти попереднього надрокористувача Стинавське нафтогазове родовище на Львівщині не виставили на аукціон. Держгеонадра послалися на часткове накладання з ділянкою, спецдозвіл на яку має компанія доньок Миколи Злочевського. СБУ вже розпочала перевірку, публікації про цю історію почали зникати з мережі.

Суть схеми з різними глибинами

Семигинівське і Стинавське родовища: ключові відмінності

ТОВ «Парі Нафтогаз», бенефіціарними власницями якого є Анна та Каріна Злочевські, володіє спецдозволом на Семигинівське родовище. Контури ділянок частково збігаються на поверхні. При цьому поклади Стинавського розташовані на глибині 2800–3600 метрів, а Семигинівського — 3605–4540 метрів.

СБУ перевіряє схему Злочевського: держава ризикує втратити понад 1 млрд грн на Стинавському родовищі 5

У чинній версії дозволу «Парі Нафтогаз» (оновленій у 2022 році) обмеження за глибиною відсутнє. Саме це створює умови, за яких компанія теоретично може претендувати на доступ до запасів сусіднього родовища.

СБУ перевіряє схему Злочевського: держава ризикує втратити понад 1 млрд грн на Стинавському родовищі 7

Державна служба геології та надр України відмовила «Укрнафті» у виставленні Стинавського родовища на відкритий аукціон. Підставою стала пропозиція Державного інформаційного геологічного фонду про часткове накладання контурів.

Скільки втрачає держава і що роблять правоохоронці

До анулювання спецдозволу «Бориславської нафтової компанії» середньодобовий видобуток на Стинавському становив близько 43 тонн нафти та 68 тис. куб. м газу. За оцінками, потенційні збитки бюджету можуть перевищувати 1 млрд грн на рік.

СБУ звернулася до Держгеонадр і Державної комісії по запасах корисних копалин із вимогою не допускати рішень, що можуть завдати шкоди державним інтересам. Паралельно з українського інформаційного простору почали зникати матеріали близько десяти видань, які висвітлювали цю історію.

Публічної реакції НАБУ на дії посадовців Держгеонадр та суміжних структур наразі немає. Питання залишається відкритим: хто саме ухвалював рішення, які створюють умови для потенційного переходу стратегічних запасів у приватні руки, і чи проводитиметься повноцінна перевірка документів та підписів.

Українські надра не є приватною власністю. Ця ситуація потребує розслідування, а не інформаційної тиші.

Будьте в курсі головних подій

Натискаючи кнопку «Підписатися», ви підтверджуєте, що ознайомилися та погоджуєтеся з нашою Політикою конфіденційності та Умовами користування.