Микола Злочевський — колишній міністр екології часів Віктора Януковича, засновник і фактичний власник газовидобувної групи Burisma, фігурант рекордних корупційних справ, включаючи спробу підкупу керівництва НАБУ і САП на 6 мільйонів доларів. Після Революції гідності втік з України, переписав бізнес на доньок і продовжує викачувати українські надра, заробляючи мільярди, при цьому відбуваючись символічними штрафами.
Зміст
Біографія Миколи Злочевського
Микола Владиславович Злочевський народився 14 червня 1966 року в Києві. Його ранні роки пройшли в радянській системі, де він обрав шлях військової служби. З 1983 по 1991 рік перебував у Збройних силах СРСР. У 1988 році закінчив Київське вище інженерне радіотехнічне училище ППО імені Маршала авіації Покришкіна, отримавши кваліфікацію радіоінженера електронної техніки. Ця технічна освіта стала формальним фундаментом, однак справжній шлях Злочевського лежав не в інженерії, а в тіньових схемах пострадянського бізнесу та політичних зв’язках.
Після демобілізації у 1991 році він швидко увійшов у комерційні структури. Працював на керівних посадах, зокрема заступником директора ТОВ «Інфокс». У 1998–2000 роках входив до Координаційної ради підприємців при Президентові Леоніді Кучмі — класичний спосіб інтеграції в елітні кола того часу. У 1999-му очолив правління ЗАТ «Укрнафтосервіс», що стало першим кроком у нафтогазовий сектор. Саме тоді почала формуватися його бізнес-модель: використання адміністративних можливостей для захоплення ресурсів.
Сім’я Миколи Злочевського
Одружений на Наталії Злочевській. Має двох доньок — Каріну (1991 р.н.) та Анну (Ганну, 1999 р.н.). Саме на них після 2020–2021 років Злочевський переписав ключові активи своєї газовидобувної імперії. Доньки стали бенефіціарами десятків компаній, пов’язаних із видобутком газу та нафти, через кіпрські офшори.
Каріна проживає за кордоном (зокрема згадуються об’єкти в Дубаї), має дітей, які також отримали громадянство Кіпру. Анна навчалася в King’s College London і в 2025 році вийшла заміж у розкішному італійському замку Castel Falfi в Тоскані за Антона Фісталя — представника скандальної родини, пов’язаної з медичними закупівлями. Весілля тривало кілька днів і супроводжувалося значними витратами. Дружина Злочевського володіє нерухомістю в Київській області. Сам Микола Злочевський після 2014 року переважно перебуває за межами України — згадувалися Монако, Кіпр, ОАЕ.
Освіта Миколи Злочевського
Окрім військово-технічної освіти 1988 року, Злочевський пізніше формально «дотягнув» ще дві вищі освіти, типові для політиків і бізнесменів того періоду. У 2002 році закінчив Міжнародний університет бізнесу і права за спеціальністю «Облік і аудит». Також здобув юридичну освіту на юридичному факультеті Одеської юридичної академії. Таким чином, він отримав три дипломи — військовий, економічний і юридичний. Ці папери використовувалися як прикриття для кар’єри в органах влади, де він безпосередньо контролював видачу ліцензій на надра.
Перші кроки в кар’єрі Миколи Злочевського
На початку 2000-х Злочевський увійшов у політику. У 2002 році став народним депутатом України IV скликання від СДПУ(о) Віктора Медведчука. Пізніше перейшов до Партії регіонів і був депутатом V та VI скликань. У 2003–2005 роках очолював Державний комітет природних ресурсів України — уже тоді контролював розподіл ресурсів.
Справжній зліт відбувся за президентства Віктора Януковича. У березні 2010 року став головою Державного комітету з матеріального резерву. 2 червня 2010-го призначений міністром охорони навколишнього природного середовища, а після реорганізації 9 грудня 2010 року очолив Міністерство екології та природних ресурсів. На цій посаді перебував до квітня 2012 року. Саме в цей період компанії, пов’язані з ним, масово отримували спецдозволи на видобуток вуглеводнів. Після звільнення з міністерства (його змінив Едуард Ставицький) став заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони під керівництвом Андрія Клюєва. Посаду втратив у лютому 2014 року після Революції гідності.
Паралельно з політикою будував бізнес. У 2002 році став співзасновником Burisma Holdings — компанії, яка згодом перетворилася на одну з найбільших приватних газовидобувних структур України. Через адміністративний ресурс міністерства його фірми отримували найкращі родовища. Після 2014 року Злочевський втік з країни, а активи поступово переоформлювалися на доньок і офшорні структури.
Скандали Миколи Злочевського
Кар’єра Злочевського нерозривно пов’язана з корупційними епізодами. Уже під час роботи міністром екології його звинувачували у видачі ліцензій власним компаніям. Після втечі 2014 року українські правоохоронці відкрили справи про незаконне збагачення, відмивання коштів і зловживання владою.
У 2014 році британські органи заморозили близько 23,5 млн доларів на рахунках, пов’язаних зі Злочевським, проте пізніше кошти були розблоковані через недостатність доказів. У США ім’я Burisma і Злочевського стало центральним у політичному скандалі навколо Хантера Байдена, який у 2014 році увійшов до ради директорів компанії і отримував значні виплати. Справа використовувалася в американській політиці, зокрема під час розслідувань щодо сім’ї Байденів.
Найгучнішим українським епізодом стала спроба дати хабар у 6 мільйонів доларів керівництву НАБУ і САП у 2020 році. За версією слідства, кошти призначалися за закриття кримінальної справи проти Злочевського (зокрема щодо Реал Банку). Це називали одним із найбільших задокументованих хабарів в історії України. НАБУ оголосило його в розшук, пізніше був заочний арешт. У 2023 році Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості: Злочевський отримав штраф у 68 тисяч гривень, зобов’язався перерахувати 500 млн грн на «Армію дронів» і передати обладнання на понад 160 млн грн. Фактично відбувся символічним покаранням при збереженні бізнесу.
Станом на 2025–2026 роки бізнес, оформлений на доньок Каріну та Анну, генерував десятки мільярдів гривень доходу (у 2025 році — близько 21,6 млрд грн). Компанії продовжують видобувати газ. У жовтні 2026 року СБУ розслідувала схеми навколо Стинавського родовища, де через особливості ліцензії на сусіднє Семигинівське родовище (видане ще за часів міністерства Злочевського) родина могла отримувати доступ до ресурсів без належних платежів державі. Збитки оцінювалися в понад 1 млрд грн на рік. Також у 2026 році Злочевський виставив на продаж 54-метрову яхту Rhino (раніше Karianna) вартістю близько 25,9 млн євро.
Незважаючи на розшук, кримінальні справи та публічну репутацію корупціонера, Микола Злочевський зберіг контроль над значною частиною газовидобутку в Україні через родину та офшори, демонструючи класичну модель українського олігархату часів Януковича, яка виявилася стійкою навіть після Революції гідності та повномасштабної війни.
