Артилеристи 425-го окремого штурмового полку «Скеля» щодня виконують роль «вогневої пожежної команди», оперативно переміщуючись між ділянками фронту для стримування ворожих наступів.
Завдяки поєднанню західних зразків озброєння, таких як М109 та М777, із реактивними системами «Град», підрозділ ефективно нищить логістичні хаби, піхоту та позиції дроноводів противника. Попри постійне полювання російських FPV-дронів, бійці забезпечують безперервну підтримку піхоти, перетворюючи кожну ціль на черговий етап на шляху до перемоги.
Зміст
Універсальність та мобільність: артилерійський кулак «Скелі»
Артилерійський дивізіон полку «Скеля» вирізняється своєю мобільністю та різноманітністю озброєння. На відміну від стандартних бригад, де зазвичай використовується одна система, дивізіон «Скелі» має три батареї з різними калібрами — від 105 мм до 155 мм. Це дозволяє підрозділу бути гнучким: де потрібно — працює точна самохідна артилерія, де необхідно накрити велику площу — застосовують реактивні системи залпового вогню «Град».
Головний сержант Борис, командир гармати, зазначає, що їхня робота — це постійна готовність до виїзду на найскладніші ділянки, зокрема на Покровський напрямок, де ворог не припиняє масованих атак. «Ми виконуємо функцію пожежної команди: де потрібні наступальні дії або допомога у відбитті наступу — там працюємо ми», — пояснює військовий.
Західна міць на службі піхоти
Одним із ключових інструментів підрозділу є американська САУ М109 А5. Попри свій поважний вік, вона на 95% відповідає вимогам сучасної війни завдяки своїй надійності та точності. Артилеристи називають свою техніку «маленькою м’ясорубкою» для ворога, здатною виконувати до 84 пострілів за одну бойову зміну.
Не менш важливу роль відіграє прицепна гаубиця М777, відома як «три сокири». Бійці описують досвід роботи з нею як неймовірний: «земля тремтить, ти відчуваєш справжню потужність». Основна мета кожного пострілу — підготувати район для роботи штурмових груп, завдавши ворогу максимальних втрат ще до початку контактного бою.
Війна дронів: виживання під прицілом
Сьогодні найбільшою загрозою для артилерії є FPV-дрони. Російські безпілотники чатують на українську техніку, кружляючи над позиціями до 5 хвилин у пошуках цілі. Щоб не демаскувати себе, розрахунки часто змушені перечікувати «чисте небо», адже від моменту виявлення до пострілу зазвичай проходить лише 40–60 секунд.
Захистом для техніки служать спеціальні антидронові сітки, які неодноразово рятували життя екіпажів. Бували випадки, коли дрон вибухав прямо на сітці, не завдаючи шкоди людям всередині. Броньовані автомобілі також відіграють критичну роль: вони витримують декілька влучань FPV-камікадзе, дозволяючи бійцям вийти з небезпечної зони навіть після підбиття машини.
Люди — найцінніший ресурс
Командування «Скелі» наголошує, що зброя — це насамперед люди. Без злагодженого колективу та дисципліни навіть найкраща техніка не матиме сенсу. Бійці підтримують один одного, працюючи як єдиний механізм, де кожен знає свою роль до дрібниць.
Мотивація артилеристів проста і зрозуміла: захист власних родин та повернення додому. Проте бійці скептично ставляться до ідей будь-якого «перемир’я». За словами Бориса, будь-яка пауза лише дасть ворогу час накопичити сили для нового, ще більш потужного удару через 7–10 років. Саме тому головна мета підрозділу — остаточне вигнання окупантів з української землі.
