Головне: цифрові повістки та реформа ТЦК
У Верховній Раді розглядають законопроект про повну цифровізацію процесу мобілізації. Запровадження електронних повісток і онлайн‑кабінету військовозобов’язаних має підвищити прозорість, проте експерти вказують на практичні та юридичні ризики.
Детально: законопроект, цитати та оцінка
Парламент ухвалив новий законопроект №15236 «Проєкт Закону про реформу територіальних центрів комплектування та сервісну модель мобілізації». Основна мета – перевести всю взаємодію між громадянином і ТЦК у цифровий формат: створити електронний кабінет військовозобов’язаного, ввести «онлайн‑повістки» з обов’язковою фіксацією отримання та надати відкритий доступ до даних про статус служби, відстрочку чи резерв.
За словами автора ініціативи, такі кроки мають зменшити корупційні ризики, усунути фізичний контакт і підвищити довіру населення до системи мобілізації.
«Але ТЦК та СП — не інституція, а орган військового управління, підзвітний МОУ і він ніколи не уповноважувався на виконання функцій „силового органу“ чи „ручного контакту“. А наслідки за всякого роду „ручні контакти“ вже передбачені кримінальним кодексом України і питання не в „реформі“ і „цифровізації“, а притягнення до відповідальності службових осіб, що зловживають посадовим становищем, завдають тілесних ушкоджень, утримують людей проти їх волі без всяких повноважень, процедури», — пояснює ТСН.ua Анжела Василевська.
Адвокатка Анжела Василевська підкреслює, що ТЦК вже має законодавчо закріплені «сервісні» функції, і їхня цифровізація не вирішує проблему реального притягнення порушників до відповідальності.
«Правила мобілізації» і так прозорі, нормативне врегулювання є якісним. Але питання в тому, що встановлена законодавством процедура не виконується, а реальне притягнення до відповідальності порушників має одиничний характер, — зазначає Анжела Василевська. — Замість того, щоб піднімати питання бездіяльності існуючих правоохоронних органів щодо притягнення посадових осіб, в порушення мобілізаційного законодавства до відповідальності, пропонується створення ще якогось «належного органу для оскарження дій працівників ТЦК та СП».
Василевська сумнівається у технічній можливості фіксації отримання електронних повісток та зазначає, що використання застосунку «Резерв+» є добровільним, а щоденна перевірка сповіщень не передбачена законом.
«Даний законопроєкт має слабку юридичну техніку, суперечить цілій низці наявних нормативних актів, потребу окремого великого бюджету на його провадження — як на створення ще одного контролюючого органу, так і на технічну реалізацію „сервісної функції“. Більше ефективним мені видається завдання змусити посадових осіб ТЦК та СП чітко виконувати положення вже діючих нормативних актів, аніж вигадувати нові», — підсумовує Анжела Василевська.
Таким чином, законодавча ініціатива відкриває шлях до цифрового мобілізаційного процесу, проте її успішність залежатиме від вирішення технічних, юридичних та контролювальних питань, які вже підняли експерти.
