Буде велике свято. Свято народовладдя. Але по суті нічого не зміниться.
Зміст
Для військових і цивільних
Нічого не зміниться для військових, які зараз проходять службу: той самий проблемний дизель, той самий зламаний корч, той самий командир і ті самі побратими поруч.
Не зміниться нічого і для цивільних — тих, у кого рідні на службі, або тих, кого служба ще чекає попереду.
Що буде далі
Мобілізація посилиться, і вже найближчим часом — цього не уникнути. Штурми продовжаться. Штурмові підрозділи залишаться на місці. Офіцери й командири — ті самі люди.
Неможливо отримати інший результат, маючи ті самі ресурси:
- те саме майно
- ті самі фінанси
- тих самих людей (яких бракує)
- ту саму систему управління
- ту саму школу війни
- ті самі законодавчі запобіжники (яких по факту немає)
Можна лише більш чи менш ефективно керувати тим, що вже є. А в цій системі ефективно керувати вміють небагато.
Свято і похмілля
Тож так — Сирського знімуть.
Народ випустить пар.
З’являться гарні новини.
Буде свято, буде шампанське.
А потім настане похмілля.
І сувора реальність зранку.
Головний біль.
Мобілізація в росії.
І втрата Головкому — “старого совка”, який знав свою армію, знав армію ворога, тримав усе під контролем і вмів реально ефективно перегравати росіян на поворотах.
