Головне: нові виклики радіоелектронної боротьби
Тимофій Юрков (Contra‑Drone) розповідає, як змінюються тактики РЕБ у відповідь на оптоволоконні БПЛА, реактивні «Шахеди» та дрони‑ракети «Бандероль». Основні напрямки – розширення частот, оптичне виявлення та поєднання інтерсепторів з радіолокаторами.
Детально: актуальні тенденції та рішення
Нові загрози змушують українські підрозділи модернізувати РЕБ. Противник збільшує кількість каналів у GNSS‑антенах (CRPA) – від чотирьох до 20‑канальних систем, закуплених у Китаї.
«Перші CRPA-антени були чотиримодульними. Потім з’явилися восьмиканальні, 12-канальні та 16-канальні системи. Наразі, за нашою інформацією, росіяни закупили в Китаї великі партії 20-канальних систем»
Це ускладнює подавлення навігації навколо енергетичних об’єктів, тому потрібні багатомодульні комплекси, які одночасно глушать кілька каналів.Оптичний засіб виявлення оптоволоконних дронів, представлений на ДНВ‑1, працює лише в парі з автомобільним РЕБ.
«Цей засіб не може використовуватися самостійно. Він буде використовуватися тільки разом з автомобільним РЕБом. Тобто РЕБ нікуди не зникає»
Завдяки лінійній траєкторії таких дронів система встигає їх виявити й знищити.Штучний інтелект у FPV‑дронів дає можливість автоматичного донаведення, проте наразі технологія нестабільна: дрон часто втрачає ціль у складних умовах.
«Система поки недостатньо розвинена, але ми бачимо суттєві зміни й розуміємо, що вона буде розвиватися надалі»
Для швидких реактивних «Шахедів» (400‑450 км/год) традиційні дрони‑інтерсептори не встигають. Пропонується поєднувати інтерсептори з персональними радіолокаторами, що дозволяє розраховувати траєкторію та перехоплювати ціль без наздоганяння.
«Питання перехоплення цілі – не наздоганяти її, а перехоплювати за траєкторією – ставатиме дедалі актуальнішим зі збільшенням швидкості “Шахедів”»
РЕБ здатне впливати і на балістичні, і на аеробалістичні ракети, які орієнтуються на GNSS. Навіть відхилення на 20‑40 м може зберегти об’єкт.
«Навіть відхилення на 20-40 метрів, у принципі, може врятувати об’єкт від прямого влучання. Буває, що ці 20-30 метрів рятують об’єкт»
Однак висота польоту ускладнює роботу РЕБ, тому необхідні системи дальнього виявлення.Економічна ефективність полягає у використанні великої кількості малих радарів та РЕБ‑комплексів, які коштують в рази менше, ніж ракети‑суперзброя противника.
«Потрібно, щоб економіка війни залишалася на нашу користь. Навіть якщо ворог застосовує ракети на мільйони доларів проти РЕБу, який коштує десятки тисяч, або проти радіолокатора, який коштує сотню, дві чи три, економіка залишається на нашу користь»
Отже, сучасна радіоелектронна боротьба в Україні – це комплексний підхід: розширення частотного спектру, оптичне виявлення, інтеграція інтерсепторів з радіолокаторами та масове розгортання малих РЕБ‑систем для захисту критичної інфраструктури.
