Головне: Волонтерське прибирання на кладовищах
Вікторія Шафар (25 років) безплатно доглядає забуті могили у Смілі та Черкасах. Вона розповідає про мотиви, традиції та плани розширити ініціативу на інші регіони.
Детально: Опис діяльності та цілі
Вікторія Шафар, жителька села Сміла на Черкащині, з 19‑тих років регулярно відвідує місцеві цвинтарі, прибираючи та охороняючи покинуті надгробки. За словами волонтера, це «справа душі», а також спосіб зберегти пам’ять про минулі покоління.
Починаючи з рідного міста, вона нещодавно включила у свою маршруту кладовище у Черкасах, дотримуючись традиційного вітання і запиту дозволу перед входом.
«Я не боюся кладовищ: для мене тут так спокійно, тим паче відколи в мене чоловік пішов на війну, тут атмосфера відганяє всі мої думки» – ділиться вона.
У віці 25 років Вікторія вже активно веде блог, де публікує відео про процес прибирання, ділячись практичними порадами та закликаючи інших приєднатися.
«Тут поховані люди, як би це не було, у них було своє життя. І я вважаю, що ми маємо вшанувати це місце, маємо пам’ятати»
Вона підкреслює, що навіть просте підкошування або залишення квітів, які не викидаються, є формою поваги.Вікторія сподівається, що її зусилля надихнуть родичів померлих повернутися до могил своїх предків.
«У мене завжди є надія, що коли тут стане чисто, знайдеться хоч хтось з сім’ї… я дуже сильно сподіваюся, що десь по моєму відео знайдеться внучка, і напише, що це моя бабуся»
Вона планує продовжувати роботу не лише у Черкасах, а й у сусідньому селі Суботів, де поховані козаки.За даними УНІАН, підготовка до візиту на кладовище включає кілька необхідних предметів: рукавички, мішок для сміття, лопатка, вологі серветки та ліхтарик. У єврейських традиціях, замість квітів, часто залишають невеликі камені, що символізують пам’ять про померлого.
Ініціатива Вікторії Шафар демонструє, як індивідуальна добровольча активність може перетворитися на громадську ініціативу, підвищуючи рівень чистоти та поваги до історичних пам’яток у регіоні.
