Перешкоди журналістам і рішення апеляції
На спортивному майданчику в Києві невідомі чоловіки заважали зйомці очільника ДБР, а апеляційний суд кваліфікував попередню судову заборону на розслідування про 143 об’єкти нерухомості його брата як найжорсткішу форму втручання у свободу слова.
Зміст
Інцидент на спортмайданчику
Чоловіки в чорному заважали зйомці
Вранці 8 жовтня 2026 року на громадському спортмайданчику в Солом’янському районі Києва журналіст «Слідства.Інфо» Олег Котюжанський спробував поставити запитання директору Державного бюро розслідувань Олексію Сухачову. Питання стосувалося 143 об’єктів нерухомості в Харкові, пов’язаних із його братом Олександром.
Сухачова оточувала група чоловіків у чорному одязі. Один із них одразу почав затуляти телефон, яким велася зйомка, і відтіснив журналіста. Коли той підійшов повторно, представився і знову поставив запитання, інший чоловік у чорному перегородив шлях, наказав прибрати телефон і заявив, що є співробітником правоохоронного органу.
«Це було громадське місце. Я підійшов до пана Олексія і запитав, як вдалося його братові отримати у власність 143 об’єкти нерухомості в Харкові… Мене відтіснили», — розповів Котюжанський.
Сам Олексій Сухачов відповів, що журналіст увійшов у його особистий простір під час тренування, назвав інформацію про нерухомість брата такою, що не відповідає дійсності, і порадив звертатися безпосередньо до Олександра.
Рішення апеляційного суду
Суд кваліфікував заборону як втручання
Київський апеляційний суд у постанові від 24 вересня 2026 року скасував ухвалу Печерського суду, якою суддя Сергій Вовк у липні заборонив «Слідству.Інфо» та Центру протидії корупції публікувати розслідування. Колегія суддів прямо назвала таку превентивну заборону «найбільш обтяжливою формою втручання у свободу слова у вигляді попереднього обмеження (prior restraint)».
Судді зазначили, що за практикою Європейського суду з прав людини попередня заборона можлива лише за наявності надзвичайних і беззаперечних підстав. У цій справі таких підстав суд першої інстанції не встановив. Крім того, забезпечувальні заходи майже повністю збігалися з позовними вимогами, а стороною виступало ТОВ «Парковий-2», а не сам Олександр Сухачов.
Хронологія подій навколо розслідування
- 6 липня 2026 року Печерський суд заборонив публікацію матеріалу ще до його виходу.
- 17 липня вісім українських медіа одночасно оприлюднили розслідування в межах «Ініціативи 143». Згодом долучилися ще десятки видань. Матеріал зібрав близько 4 мільйонів переглядів.
- У розслідуванні йдеться про те, що в 2018–2020 роках Олександр Сухачов набув 143 квартири та офіси в Харкові, зокрема за цінами від 24 до 49 тис. грн за одиницю — значно нижчими за ринкові.
- 23–24 вересня апеляційний суд скасував заборону.
Станом на жовтень 2026 року більшість зазначених об’єктів уже переоформлено.
