Головне: новий закон про охорону праці
Верховна Рада ухвалила законопроект №10147, який вводить ризико‑орієнтований підхід, нові види відповідальності та адаптацію українського законодавства до європейських директив.
Детально: зміни в системі охорони праці
12 жовтня 2026 р. у другому читанні був прийнятий закон «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі». Головна мета – замінити реактивну модель, коли нормативи розробляються після нещасних випадків, на проактивну систему управління ризиками.
«Сьогодні роботодавця карають за порушення формальних приписів, які часто застаріли і не відповідають реальним потребам безпеки», – констатувала Шуляк.
Закон імплементує рамкову директиву ЄС 89/391 та наближає українське законодавство до конвенцій МОП №81 та №129. Це не лише формальна відповідність вимогам Брюсселя, а й практичне удосконалення інспекції праці.
«Це – не формальність для звітності перед Брюсселем. Ця директива визначає, як організована безпека праці у всій Європі», – наголосила Шуляк.
Ключові нововведення:
- Ризико‑орієнтований підхід: роботодавець повинен ідентифікувати потенційні небезпеки, оцінювати їх й впроваджувати заходи до їх виникнення.
- Ієрархія дій: пріоритет – усунення джерела небезпеки, потім адаптація умов праці, далі колективний захист, і лише в останню чергу індивідуальні заходи.
- Нові види відповідальності: окрім адміністративної та кримінальної, вводиться майнова відповідальність – відшкодування Фонду соціального страхування за шкоду, завдану через недотримання безпеки.
- Обов’язкове страхування оцінювачів: компанії, які проводять експертизу безпеки праці, мають застраховувати свою професійну відповідальність.
- Захист вразливих категорій: посилюються гарантії для молодих, жінок‑матерів та осіб з інвалідністю.
Закон також передбачає посилені процедури розслідування нещасних випадків і професійних захворювань, що дозволить швидше виявляти системні недоліки і запобігати їх повторенню.
«Це – реальне виконання взятого Україною зобов’язання, а не просто рядок у звіті», – констатувала політик.
За словами голови комітету Олени Шуляк, новий підхід «менше формальних приписів, більше відповідальності за результат», що створює більш чесну конкуренцію та відкриває українські підприємства для європейських ринків.
«Це спрощення для роботодавця і реальний захист для працівника: менше формальних приписів, більше відповідальності за результат. А ще – чесніша конкуренція і доступ наших підприємств до міжнародного ринку», – підсумувала Шуляк.
