Головне: Реальність міцності київських мостів
За словами інженера‑техніка Олега Дьорфлера, сучасні мости через Дніпро мають великий резерв міцності, який ускладнює їх повне знищення навіть при інтенсивних атаках. Запас розраховувався ще за часів холодної війни і включав можливість удару тактичною ядерною зброєю.
Детально: Чому мостові конструкції стійкі до ударів
У період російських обстрілів української інфраструктури в соцмережах активно розповсюджуються панічні повідомлення про можливе «відрізання» лівого берега Києва. Олег Дьорфлер, ветеран та інженер‑технік, який брав участь у проєктуванні мостових споруд, пояснив, чому такий сценарій малоймовірний.
- Мости через Дніпро були зведені у 1970‑х–1990‑х роках, коли під час проєктування закладався значний запас міцності.
- Конструкції розраховувалися на вплив не лише звичайних артилерійських ударів, а й на потенційний вплив тактичної ядерної зброї.
- За час війни українські спеціалісти відновлювали пошкоджені елементи, що підвищує практичний досвід у швидкому ремонті.
«Ракета чи дрон може пошкодити проліт, покриття, опору. Але покласти такий міст — це зовсім інша задача», — зазначив Дьорфлер.
Як приклад, інженер навів Антонівський міст у Херсоні, який у 2022 році витримав багато цілеспрямованих ударів і був зруйнований лише під час масштабного відступу російських військ. Це підкреслює, що навіть сильно пошкоджені мости можуть залишатися функціональними до кінця.
У Києві налічується вісім мостів через Дніпро. За роки повномасштабної війни українські фахівці накопичили значний досвід у їхньому швидкому відновленні, що дозволяє мінімізувати час простою.
Крім матеріального збитку, інформаційний ефект атак має стратегічне значення для агресора. Панічні повідомлення про можливе «відрізання» частини міста можуть слугувати інструментом залякування населення, навіть якщо реальна небезпека для мостів залишалась низькою.
